Профільна спрямованість мажоритарників Львівщини у Раді VIII скликання
Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала профільну спеціалізацію народних депутатів, обраних в одномандатних округах Львівської області. Для цього ми порівняли поточне членство народних обранців у постійних комітетах ВРУ з попереднім досвідом їхньої роботи та сферою зайнятості, у тому числі членство у комітетах під час попередніх скликань, якщо такі були.
Загалом 12 львівських мажоритарників є членами 9 комітетів, з поміж 27 постійних комітетів ВРУ VIII скликання. Серед них один займає посаду голови – Ярослав Дубневич, двоє є заступниками голови – Ірина Подоляк і Олег Мусій, стільки ж секретарів комітету – Дмитро Добродомов і Богдан Матківський, п’ятеро є головами підкомітетів – Оксана Юринець, Богдан Дубневич, Михайло Бондар, Тарас Батенко і Андрій Лопутанський, двоє є рядовими члени комітету – Володимир Парасюк і Андрій Кіт.
Найбільше мажоритарників Львівщини у Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Це Тарас Батенко, Андрій Лопутанський та Михайло Бондар. Усі троє є голова підкомітетів: з питань нафтової, нафтотранспортної галузі та нафтопродуктозабезпечення, з питань газової, газотранспортної галузі та політики газопостачання та з питань вугільної промисловості відповідно.
Двоє депутати є членами Комітету з питань запобігання і протидії корупції, в якому Дмитро Добродомов посідає посаду секретаря, тоді як Володимир Парасюк є рядовим членом.
Інші сім львівські мажоритарники входять до складу наступних семи комітетів: Ярослав Дубневич є головою Комітету з питань транспорту, його брат Богдан Дубневич є головою підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету, Ірина Подоляк є перший заступник голови Комітету питань культури і духовності, Оксана Юринець - голова підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС Комітету з питань європейської інтеграції, Олег Мусій - заступник голови Комітету з питань охорони здоров'я, Богдан Матківський - секретар Комітету з питань економічної політики , Андрій Кіт - член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.
З поміж них ми більш детально проаналізували профільну спеціалізацію чотирьох мажоритарників Львівщини, котрі включені у інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Це Ірина Подоляк (ВО № 116), члени фракції партії БПП Оксана Юринець (ВО № 117) і Ярослав Дубневич (ВО № 120), а також позафракційний Олег Мусій (ВО № 124).
Для члена депутатської фракції партії “Об’єднання “Самопоміч” Ірини Подоляк це перший досвід парламентської роботи. До свого обрання до ВРУ вона 16 років працювала у структурах Львівської міської ради (1994-1998, 2002-2014). На посаду першого заступника голови Комітету ВРУ з питань культури і духовності вона перейшла з посади начальника управління культури ЛМР. Поміж тим депутатка працювала у культурному середовищі громадського середовища Львова. Можемо зробити висновок, що обрання профілю роботи у парламенті для Ірини Подоляк не було випадковим. Поміж тим у її передвиборній програмі одним з чотирьох пріоритетних напрямків роботи вказано “культурний розвиток громад” через реалізацію трьох завдань.
За час своєї депутатської роботи Подоляк взяла участь розробці 38 законопроектів, п’ять з яких стали чинними. Депутатка максимально голосує за володіння українською мовою чиновниками, декомунізацію, реформу науки, реформу житлово-комунального господарства, реформу державної служби, публічні закупівліпоіменне голосування депутатами місцевих рад тощо. З профільних питань Подоляк активно просувала питання запровадження конкурсних процедур призначення керівників закладів культури та державну підтримку кіноматографу в Україні.
Перш ніж Оксана Юринець вперше стала народним депутатом ВРУ поточного скликання, вона була депутатом Львівської обласної ради по списку партії УДАР (2010-2014). У цей час член парламентської фракції партії БПП була членом постійної комісії ЛОР з питань регулювання земельних відносин, адміністративно-територіального устрою, планування території, архітектури та будівництва і головою комісії з питань контролю за ефективністю виконання державних і обласних програм та рішень ради. Поміж тим депутатка займалася науковою роботою (доцент НУ “Львівська політехніка” і голова Ради молодих вчених університету) та підприємницькою діяльністю (з 2005 р.).
Будучи економістом за освітою, Оксана Юринець переважно зосереджувала свою політичну діяльність довкола економічних питань. Хоча особливих передумов для входження до складу ЄС Комітету з питань європейської інтеграції у неї не було, проте у даному випадку сама поява даного комітету була зумовлена зовнішньополітичним курсом країни. Крім цього у своїй передвиборній програмі європейська інтеграція згадується лише один раз в контексті вирішення проблеми «вільного пересування та навчання в межах Європейської союзу». Проте прикордонне розташування Львівської області може пояснити її головування у підкомітеті з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС. Разом з тим депутатка є активним учасником міжфракційного об’єднання “Єврооптимісти”. У своїй профільній законотворчій діяльності Юринець зосередила свою увагу на питаннях наближення законодавства України до права ЄС, лібералізації візового режиму з ЄС, строків транзитних перевезень для автомобільного транспорту, ініціюванні звернень до іноземних держав тощо та ніколи не голосує за легалізацію електронної комерції, прозорість власності на ЗМІ.
Для голови Комітету з питань транспорту Ярослава Дубневича це друга поспіль каденція у Верховній Раді. Під час попереднього скликання член депутатської фракції БПП був заступник голови комітету з питань бюджету. До цього він двічі обирався депутатом Львівської обласної ради (2006-2010, 2010-2012). Вибір профільної спеціалізації депутата не є випадковим і пояснюється як освітою (закінчив Дніпропетровський інститут залізничного транспорту ім. Академіка Лазаряна), так і сферою його підприємницької діяльності. Разом з тим у його передвиборній програмі немає жодної згадки про транспортні питання як в цілому, так й округу.
Ярослав Дубневич разом з братом Богданом (також народний депутат) займається спільним бізнесом, є президентом ТОВ “Корпорація КРТ”, яке є виробником і постачальником кріплень для підприємств “Укрзалізниці”. Дві третини ініціатив його законотворчої діяльності стосуються комітетського профілю – різних аспектів правового регулювання питань транспорту. Разом з тим Дубневич максимально голосує за легалізацію електронної комерції, публічні закупівлі, добровільне об’єднання територіальних громад, декомунізацію, реформу науки тощо. Та ніколи не голосує за поіменне голосування депутатами місцевих рад.
До свого обрання до Верховної Ради поточного скликання Олег Мусій ніколи раніше не був народним депутатом. В парламент він обрався за підтримки партії БПП, проте вийшов з фракції (2015) і залишається позафракційним, беручи участь у діяльності Громадського Руху “Народний контроль”. До цього він нетривалий час був міністром охорони здоров’я (лютий-грудень 2014), а також членом дорадчих органів при різноманітних парламентських комітетах та міністерствах.
Враховуючи профільну освіту та професійний досвід організаційної роботи Мусія у сфери медицини, його членство у постійному Комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров'я видається закономірною. У своїй передвиборній програмі питанню медицини присвячено окремий блок під назвою “Створення нової національної системи охорони здоров’я”. Основна частина законотворчої діяльності Мусія стосується врегулювання питань профільного напрямку. За час депутатської діяльності він взяв участь у розробці 47 законодавчих ініціатив, з яких 3 стали чинними актами. Депутат максимально голосує за відкриті дані, декомунізацію, електронну демократію, публічні закупівлі, поіменне голосування депутатами місцевих рад тощо і ніколи не голосує за легалізацію електронної комерції, протидії дискримінації.
Підготовлено в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.
Довідково:
У 2016 році по всій Україні – у 24 областях та м. Києві Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій на народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.