Мажоритарники Київщини: робота у Раді VIII скликання у 2016 році

На позачергових пиборах до Верховної Ради у жовтні 2014 року у Київській області було обрано 9 депутатів-мажоритарників:троє з них (Руслан Сольвар, Віталій Гудзенко та Павло Різаненко) були висунені партією «Блок Петра Порошенка», двоє (Віктор Романюк та Михайло Гаврилюк) - «Народним Фронтом» та Олександр Марченко - Всеукраїнським об’єднанням «Свобода». Нардепами стали також троє самовисуванців (Олександр Онищенко, Ярослав Москаленко та Сергій Міщенко).

Впродовж періоду роботи у ВРУ лише Сергій Міщенко змінив свою «парламентську прописку», покинувши ряди позафракційних та увійшовши до фракції «Блоку Петра Порошенка».

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала діяльність народних депутатів України, що були обрані в одномандатних округах Київської області за такими критеріями: 1) відвідуваність засідань ВРУ та парламентських комітетів, 2) законодавча активність, 3) подача запитів, 4) виступи на пленарних засіданнях парламенту, 5) участь у голосуваннях у сесійній залі.

Для Верховної Ради України в цілому актуальною залишається проблема відвідуваності пленарних засідань. Проте одразу троє народних депутатів, що були обрані в одномандатних округах Київської області, не пропустили жодного засідання: Михайло Гаврилюк, Сергій Міщенко та Олександр Марченко.

У свою чергу досить цікавим є порівняння показників відвідуваності згідно даних письмової та електронної реєстрацій. Зокрема, згідно даних письмової реєстрації Ярослав Москаленко пропустив усі 41 засідання ради, проте згідно даних електронної системи депутат реєструвався на 35 засідань (крім того, з 16 по 19 лютого нардеп був у відпустці). Суттєво відрізняються у цьому контексті і показники відвідуваності у Олександр Онищенка – 22 % проти 88 %.  У свою чергу інший народний обранець - Руслан Сольвар письмо реєструвався на 30 засідань ВРУ, проте успішно пройшов електрону реєстрацію лише у 34 % випадків.

Таблиця №1. Відвідуваність депутатами пленарних засідань ВРУ (січень – квітень 2016 років).

Кількість законопроектів, що були розроблені народними депутатами, не може виступати показовим критерієм оцінки ефективності їх роботи. Очевидно, що в законодавчій діяльності базовим підходом має бути якість прийнятих ініціатив та пропозицій, а не їхня кількість. Однак, в той же час законопроекти, що внесені народними депутатами України, є важливим механізмом відстеження політичної та професійної спрямованості депутата, послідовності його позицій.

Серед депутатів Київщини, що найбільше долучилися до розробки законопроектів та проектів постанов у 2016 році слід відзначити Сергія Міщенка (19), Руслана Сольвара (11) та Ярослава Москаленка (11). Менш активними були Михайло Гаврилюк (9), Олександр Марченко (8),  Віктор Романюк (8), Віталій Гудзенко (8) та Павло Різаненко (5). Натомість Олександр Онищенко поки не зареєстрував жодного проекту закону чи постанови у 2016 році.

Одним із важливих інструментів депутатської роботи є запит. Народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій із вимогою надати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

З початку року в Верховній Раді України було оголошено 98запитів ініційованих безпосереднього депутатами-мажоритарниками Київської області. Найбільша кількість запитів належала авторству Руслана Сольвара (31 запит). Активно механізмом депутатського запиту користувалися Олександр Марченко, який здійснив 22 запита, Віталій Гудзенко – 17 запитів та Павло Різаненко, що за період роботи парламенту подав 15 запитів. Решта депутатів не надто активно користувалися своїм правом запиту, підготувавши від 1 до 5 запитів.

Переважна кількість запитів була адресована керівникам міністерств і відомств України – 47,92%, трохи менше Кабінету міністрів України – 24,73% та місцевим органам влади та управлінням - 16,33%. Не часто народні обранці зверталися до Генерального прокурора України – 10,2 % від загальної кількості запитів відповідно. Двічі народні обранці звертались до Голови ВРУ Володимира Гройсмана, один раз до голови комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та жодного разу до Президента України Петра Порошенка.

Одним з найважливіших аспектів діяльності народного депутата є участь в обговореннях питань порядку денного засідань Верховної Ради України. За підрахунками ОПОРИ, найбільш активно з депутатів-мажоритарників Київської області у 2016 році виступали Сергій Міщенко  (12 виступів) та Ярослав Москаленко (11 виступів). До обговорення питань порядку денного також долучалися Олександр Марченко – 5 виступів та Віталій Гудзенко - 2 виступи, по разу виступали Павло Різаненко та Олександр Онищенко. Жодного разу у 2016 році не висловлював свою позицію у парламенті Руслан Сольвар, Михайло Гаврилюк та Віктор Романюк. В цілому народні обранці, що були обрані в одномандатних округах Київської області "спромоглися" на 32 виступи.

ПОЛІТИЧНІ ПОЗИЦІЇ/ГОЛОСУВАННЯ ДЕПУТАТІВ

З початку 2016 року у Верховній Раді України відбулось 1170 голосувань за питання порядку денного засідань парламенту. Враховуючи середньостатистичні показники голосування «за», «проти», «утримався», а також неголосування або відсутності на засіданнях депутатів (див. табл. 2), можна засвідчити, що депутати-мажоритарники Київщини здебільшого підтримували винесені на розгляд парламентом законодавчі акти. Зокрема, лідерами голосування «за» є: Михайло Гаврилюк (84 %), Павло Різаненко (74 %) та Віктор Романюк (64 %). Найменш активно голосував «за» Олександр Онищенко – 6%. Серед інших депутатів, що мало підтримували винесені на розгляд законодавчі акти, можна відзначити Ярослав Москаленко (22%).

Таблиця 2. Голосування депутатів (%)  січень–квітень 2016 років).

За результатами аналізу даних щодо масиву голосувань, проведених за 2016 рік роботи парламенту, можна дійти до висновку, що депутати-мажоритарники Київщини як і інші українські парламентарі неохоче голосують «проти» винесених на розгляд проектів рішень. Найчастіше «проти» голосував представник Міжфракційного депутатського об’єднання "Свобода" – Олександр Марченко (9 %). Решта народних обранців фактично не висловлювали свою негативну позицію щодо законодавчих актів під час голосування.

Варто відзначити, що Громадянська Мережа ОПОРА зафіксувала високі показники «неголосування» – ситуації, коли депутати не голосують взагалі – ні «за», ні «проти», ні «утримався», хоча були зареєстровані на засіданні та, відповідно, фізично присутні у парламенті. Таку позицію можна розцінювати як ухиляння від виконання депутатського обов’язку брати участь у розгляді винесених на розгляд законопроектів. Найчастіше «не голосував» у РАДІ позафракційний народний обранець Олександр Онищенко, що ігнорував голосування у 77 % випадків.

Натомість, найбільш дисциплінованим у цьому плані були Павло Різаненко та Сергій Міщенко, що ухилялися від голосування лише у 4% та 9 % випадків відповідно.

Проблема  неможливості встановлення політичної позиції депутатів щодо питань порядку денного через відсутність народного обранця на пленарних засіданнях  також значною мірою притаманна окремим депутатам Київщини: Ярославу Москаленку, що був відсутній під час 44% голосувань, Сергію Міщенку – відсутній під час 35 % голосувань та Руслану Сольвару, який у цьому контексті не був дисциплінованим у 25% голосувань.

У 2016 році по всій Україні – у 24 областях та м. Києві Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій на народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.