У парламентських комітетах змінився баланс сил через переформатування коаліції

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, як змінився баланс сил у парламентських комітетах у зв’язку з переформатуванням коаліції у Верховній Раді України.

Склад парламентських комітетів

4 грудня 2014 року Верховна Рада України утворила 27 комітетів та Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації. За дане рішення проголосувало 270 із 375 парламентарів, зареєстрованих у сесійній залі.

Найбільша кількість депутатів увійшла до складу Комітету з питань правової політики та правосуддя і Комітету з питань податкової та митної політики (по 32 народних депутати). У Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин працює 29 народних депутатів, у Комітеті з питань бюджету – 27. Найменше парламентарів, на даний момент, працює у складі Комітету з питань науки і освіти (6 депутатів). Чисельність даного Комітету зменшилася з 7 до 6 народних обранців після призначення голови Комітету Лілії Гриневич на посаду Міністра освіти і науки України. По 7 народних депутатів увійшло до складу Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму, Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, Комітету з питань культури і духовності, а також Комітету в справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю. У складі інших комітетів працює від 8 до 22 осіб.

Нагадаємо, що відповідно до частини другої статті 5 Закону України “Про комітети Верховної Ради України” до складу кожного з комітетів Верховної Ради України восьмого скликання може входити не менше 6 і не більше 35 народних депутатів України.

Станом на червень 2016 року до фракції “Блок Петра Порошенка” входить 142 депутати, до “Народного фронту” – 81 депутат, до “Опозиційного блоку” – 44, до “Об’єднання “Самопоміч” – 26, до групи “Партія “Відродження” – 23, до фракції Радикальної партії Олега Ляшка – 21, до фракції ВО “Батьківщина” та до групи “Воля народу” – по 19 народних депутатів. Не входить до складу жодної депутатської фракції та групи 41 народний депутат.

Разом із тим 18 народних депутатів не входять до складу жодного комітету, 9 з них входять до фракції “Блок Петра Порошенка”, 3 – до складу “Народного фронту”, по одному належать до фракції ВО “Батьківщина”, Радикальної партії та групи “Воля народу”. А також не входять до складу жодного комітету Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, його перший заступник Ірина Геращенко та заступник Оксана Сироїд (відповідно до ч. 6 ст. 6 ЗУ “Про комітети Верховної Ради України” до складу комітетів не можуть бути обрані Голова Верховної Ради України, Перший заступник та Заступник Голови Верховної Ради України).

Таблиця 1. Склад комітетів Верховної Ради України 8 скликання (станом на 1 червня 2016 року)

Переформатування коаліції. Хронологія подій.

27 листопада 2014 року у Верховній Раді України було створено коаліцію депутатських фракцій “Європейська Україна”, до якої увійшли п’ять політичних сил: “Блок Петра Порошенка”, “Народний фронт”, “Об’єднання “Самопоміч”, Радикальна партія Олега Ляшка та ВО “Батьківщина”. Загалом до парламентської більшості увійшли 302 народних депутати.

1 вересня 2015 року фракція Радикальної партії (21 депутат) прийняла рішення про вихід з коаліції. Про це заявив її лідер Олег Ляшко, який зазначив, що відтепер його політична сила переходить в опозицію до правлячої більшості. Проте офіційно Радикальна партія вийшла з коаліції лише 29 березня 2016 року.

Причиною виходу Радикальної партії з коаліції стало те, що напередодні, 31 серпня, Верховна Рада України проголосувала за проект Постанови про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади. Фракція Радикальної партії виступила категорично проти внесення цих змін.

17 лютого 2016 року про вихід з коаліції заявила фракція ВО “Батьківщина”, 18 лютого – “Об’єднання “Самопоміч”. Загалом коаліцію покинули 19 та 26 народних депутатів відповідно. Дані політичні сили вийшли з коаліції через причину провального голосування за відставку Кабінету Міністрів України Арсенія Яценюка, яке відбулося в стінах парламенту 16 лютого. Хоча, разом з цим депутати визнали роботу Кабміну на чолі з Арсенієм Яценюком у 2015 році незадовільною.

За відставку Кабміну проголосували 194 депутати. Серед них більшість фракції “Блок Петра Порошенка”, фракція ВО “Батьківщина”, Радикальна партія, Об’єднання “Самопоміч”, окремі депутати з “Опозиційного блоку” та депутатської групи “Воля народу”, частина позафракційних депутатів. За відставку не голосували “Народний фронт”, група “Партія “Відродження”, більша частина депутатів з “Опозиційного блоку”, “Волі народу”, а також позафракційних.

19 лютого перший заступник голови Регламентного комітету Павло Пинзеник заявив, що фракція Радикальної партії досі формально знаходиться у складі парламентської коаліції.

14 березня 2016 року під час брифінгу Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман зазначив, що під Коаліційною угодою є 237 підписів народних депутатів, які не відкликані.

29 березня 2016 року – Перший заступник Голови Верховної Ради Андрій Парубій зачитав заяву Радикальної партії про вихід із коаліції та відкликання своїх підписів під Коаліційною угодою. Зокрема, у заяві йшлося, що народні депутати, які входять до складу депутатської фракції Радикальної партії, підтверджують одноголосне рішення про вихід із коаліції, ухвалене 1 вересня 2015 року, та заявляють про відкликання своїх підписів під угодою на входження в коаліцію.

Таким чином, в коаліції фактично залишилося дві депутатські фракції, які разом нараховують 217 депутатів (136 з “Блоку Петра Порошенка” та 81 з “Народного фронту”) та плюс окремі позафракційні депутати, які раніше були виключені з фракцій коаліції, але не відкликали свої підписи під Коаліційною угодою.

Згідно з Конституцією коаліція у Верховній Раді формується на основі депутатських фракцій. Так, відповідно до ст. 83 Конституції у Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Тобто, мінімальний склад коаліції повинен нараховувати 226 народних депутатів, а сама коаліція має бути сформована депутатськими фракціями.

Зважаючи на те, що у складі парламентських фракцій, які не покинули коаліцію, залишилося лише 217 народних депутатів, то дані політичні сили в ситуації, що склалася, мали декілька альтернативних варіантів: пошук потенційних партнерів, зокрема серед тих політичних сил, які раніше покинули коаліцію, для формування нової більшості у парламенті; розпуск Ради та нові парламентські вибори; розширення (поповнення) кількісного складу фракцій за рахунок позафракційних депутатів, зокрема тих, які раніше були виключені або добровільно вийшли зі складу фракцій коаліції.

Перший варіант виявився невдалим (ні ВО “Батьківщина”, ні Радикальна партія до коаліції не приєдналися). На позачергові вибори ні “БПП”, ні особливо “Народному фронту” йти не хотілося, зважаючи на не оптимістичні власні рейтинги та постійно зростаючі рейтинги опонентів. Тому третій варіант виявився найоптимальнішим. Зокрема, “БПП” вдалося за декілька тижнів поповнитися 10 народними депутатами. Фракція “БПП” зросла з 136 до 146 народних депутатів, що в сумі з 81 народним депутатом з “Народного фронту” склало 227 депутатів у коаліції. Саме це створило формальні юридичні підстави для збереження коаліції і можливості формування нового Кабміну (відповідно до Конституції Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді вносить пропозиції Президенту України щодо кандидатури Прем’єр-міністра України, а також пропозиції щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України).

10 квітня 2016 року Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк оголосив про відставку.

14 квітня 2016 року Верховна Рада прийняла пакетну постанову про прийняття відставки Прем'єра Арсенія Яценюка та призначення Главою Уряду Володимира Гройсмана. Відповідна постанова набрала 257 голосів (окрім “Блоку Петра Порошенка” та “Народного фронту” свої голоси дали депутатські групи “Партія “Відродження” та “Воля народу”). Також цим рішенням Верховна Рада скасувала свою постанову від 16 лютого про визнання роботи Уряду Яценюка незадовільною.

У цей же день, напередодні голосування за кандидатуру Прем’єра, лідер фракції “БПП” Юрій Луценко зазначив, що до нової коаліції входить 237 депутатів, 227 з яких є членами фракцій “Блоку Петра Порошенка” та “Народного фронту”.

Зважаючи на це, можна зробити висновок, що фактично до коаліції по факту входить 2 фракції (“Блок Петра Порошенка” та “Народний фронт”), а також окремі позафракційні депутати.

Баланс сил у парламентських комітетах

Згідно з порядком проведення засідань комітетів, вони є повноважними за умов присутності більше половини від їх загального складу. Акти комітетів приймаються на засіданнях більшістю від присутніх.

Аналіз персонального складу парламентських комітетів засвідчує, що коаліція “Європейська Україна”, до якої станом на червень 2016 року входить фактично дві політичні сили (“БПП” та “Народний фронт”) та окремі позафракційні депутати, має більшість у 19 комітетах. Разом із тим у Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин одноосібну більшість мають представники “БПП”, 16 з 29 членів Комітету є представниками пропрезидентської фракції. Ще у 1 комітеті розподіл сил між більшістю та опозицією однаковий. Опозиційні політичні сили не мають більшість у жодному комітеті. Причина полягає в тому, що опозиція в українському парламенті не монолітна. Так, в опозиції одночасно перебувають “Опозиційний блок”, який в основному складається з екс-депутатів “Партії регіонів”, а також “Об’єднання “Самопоміч”, ВО “Батьківщина”, Радикальна партія, які тривалий час знаходилися в коаліції та підтримують євроінтеграційний курс України.

Варто зазначити, що коли коаліція “Європейська Україна” мала у своєму складі п’ять фракцій (“БПП”, “Народний фронт”, “Об’єднання “Самопоміч”, ВО “Батьківщина”, Радикальна партія) та нараховувала 302 народних депутати, то вона утворювала більшість у всіх 27 парламентських комітетах.

Таблиця 2. Баланс сил у комітетах Верховної Ради України 8 скликання (станом на 1 червня 2016 року)

Можливість розширення сфери впливу коаліції “БПП” та “Народного фронту”

Проте вже найближчим часом коаліція зможе посилити свій вплив у парламентських комітетах. Це можливо буде зробити за рахунок народних депутатів, які є членами фракцій “БПП” та “Народного фронту”, але не входять до жодного комітету, оскільки вони отримали свої мандати нещодавно. Зокрема, після формування нового складу Кабінету міністрів вони замінили у Верховній Раді своїх колег, які пішли працювати в Уряд або отримали посади, не сумісні з роботою народного депутата.

Тому за умови обрання цих депутатів до комітетів парламентська більшість може розшити сферу власного впливу ще на 5 з них. Таким чином, коаліція зможе взяти під контроль 24 з 27 парламентських комітетів.

Разом із тим не потрібно забувати, що 17 липня 2016 року в 7 округах відбудуться проміжні вибори до Верховної Ради і за підсумками яких парламент поповниться новими народними депутатами. За умови перемоги в цих округах або у частині з них провладних кандидатів, це зможе стати ще одним інструментом посилення впливу парламентської більшості в комітетах Верховної Ради.

Підготовлено в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.

За коментарями звертайтеся:

Анатолій Бондарчук, аналітик ОПОРИ

096 918 74 08

Моніторинг парламенту | Веб-сайт| Фейсбук | Твіттер

(#рада8; #rada8; #opora; #опора)