Парламентські комітети крізь призму ефективності та відкритості

Резюме

Громадянська мережа ОПОРА протягом грудня 2014 року – травня 2016 року здійснювала моніторинг роботи парламентських комітетів. Зокрема аналізувала законодавчу активність народних депутатів та фракцій у розрізі парламентських комітетів; до яких комітетів народні депутати розробляють більше законопроектів: до комітетів у складі яких вони працюють чи до інших комітетів; баланс сил у комітетах; відвідуваність депутатами засідань парламентських комітетів, а також склала рейтинг прозорості роботи парламентських комітетів.

Аналіз персонального складу парламентських комітетів засвідчує, що коаліція “Європейська Україна”, до якої станом на червень 2016 року входять фактично дві політичні сили (“БПП” і “Народний фронт”) та окремі позафракційні депутати, має більшість у 19 комітетах. Разом із тим  у Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин одноосібну більшість мають представники “БПП”, 16 з 29 членів Комітету є представниками пропрезидентської фракції. Ще у 1 комітеті розподіл сил між більшістю та опозицією однаковий. Опозиційні політичні сили не мають більшість у жодному комітеті.

Найкращу статистику позитивних голосувань мають законодавчі ініціативи, котрі належать до сфери відання Комітету з питань європейської інтеграції – 62% (38 з 61 позитивно проголосованих законодавчих ініціатив), Комітету в закордонних справах – 60% (68 з 114 позитивно проголосованих законодавчих ініціатив), Комітету з питань запобігання і протидії корупції – 37% (23 з 62 позитивно проголосованих законодавчих ініціатив), Комітету з питань правової політики та правосуддя 35% (266 з 764 позитивно проголосованих законодавчих ініціатив), Комітету з питань національної безпеки та оборони 26% (71 з 269 позитивно проголосованих законопроектів).

У період грудня 2015 року – травня 2016 року найкраще засідання комітетів відвідували депутати з фракції “Народний фронт” (82%). Показник відвідуваності фракції “Об’єднання “Самопоміч” становить 79%, БПП – 78%, ВО “Батьківщина” – 74%, Радикальної партії – 65%, депутатської групи “Воля народу” – 60%, депутатської групи “Партія “Відродження” – 46%, фракції “Опозиційний блок” – 46% та  позафракційних – 59%.

Відповідно до результатів дослідження прозорості роботи комітетів Верховної Ради України VIII скликання, яке здійснювала Громадянська мережа ОПОРА протягом грудня 2014 року – травня 2016 року, більшість комітетів оприлюднюють менше половини інформації, котра має розміщуватися на їхніх сайтах. Так, лише 9 комітетів оприлюднюють на своїх веб-ресурсах більше 50% інформації, яка має розміщуватися на сайтах, ще 18 комітетів – менше 50%.

Склад парламентських комітетів

4 грудня 2014 року Верховна Рада України утворила 27 комітетів та Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації. За дане рішення проголосувало 270 із 375 парламентарів, зареєстрованих у сесійній залі.

Найбільша кількість депутатів увійшла до складу Комітету з питань правової політики та правосуддя та Комітету з питань податкової та митної політики (по 32 народних депутати). У Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин працює 29 народних депутатів, у Комітеті з питань бюджету – 27. Найменше депутатів, на даний момент, працює у складі Комітету з питань науки і освіти (6 депутатів). Чисельність даного Комітету зменшилася з 7 до 6 депутатів після призначення голови Комітету Лілії Гриневич на посаду Міністра освіти і науки України. По 7 народних депутатів увійшло до складу Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму, Комітету з питань соціальної політики,  зайнятості та пенсійного забезпечення, Комітету з питань культури і духовності, а також Комітету в справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю. У складі інших комітетів працює від 8 до 22 осіб.

Нагадаємо, що відповідно до частини другої статті 5 Закону України “Про комітети Верховної Ради України” до складу кожного з комітетів Верховної Ради України восьмого скликання може входити не менше 6 і не більше 35 народних депутатів України.

Станом на червень 2016 року до фракції “Блок Петра Порошенка” входить 142 депутати, до “Народного фронту” – 81, до “Опозиційного блоку” – 44, до “Об’єднання “Самопоміч” – 26, до групи “Партія “Відродження” – 23, до фракції Радикальної партії Олега Ляшка – 21, до фракції ВО “Батьківщина” та до групи “Воля народу” – по 19 народних депутатів. Не входить до складу жодної депутатської фракції та групи 41 народний депутат.

Разом із тим 18 народних депутатів не входять до складу жодного комітету, 9 з них входять до фракції “Блок Петра Порошенка”, 3 – до складу “Народного фронту”, по одному депутату належать до фракцій ВО “Батьківщина”, Радикальної партії та групи “Воля народу”. А також не входять до складу жодного комітету Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, його перший заступник Ірина Геращенко та заступник Оксана Сироїд (відповідно до ч. 6 ст. 6 ЗУ “Про комітети Верховної Ради України” до складу комітетів не можуть бути обрані Голова Верховної Ради України, перший заступник та заступник Голови Верховної Ради України).

 Склад комітетів Верховної Ради України 8 скликання (станом на 1 червня 2016 року)

Баланс сил у парламентських комітетах

Згідно з порядком проведення засідань комітетів, вони є повноважними за умов присутності більше половини від їх загального складу. Акти комітетів приймаються на засіданнях більшістю від присутніх. Аналіз персонального складу парламентських комітетів засвідчує, що коаліція “Європейська Україна”, до якої станом на червень 2016 року фактично входять дві політичні сили (“БПП” та “Народний фронт”) та окремі позафракційні депутати, має більшість у 19 комітетах. Разом із тим у Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин одноосібну більшість мають представники “БПП”, 16 з 29 членів Комітету є представниками пропрезидентської фракції. Ще у 1 комітеті розподіл сил між більшістю та опозицією однаковий. Опозиційні політичні сили не мають більшість у жодному комітеті. Причина полягає в тому, що опозиція в українському парламенті не монолітна. Так, в опозиції одночасно перебувають “Опозиційний блок”, який в основному складається з екс-депутатів “Партії регіонів”, а також “Об’єднання “Самопоміч”, ВО “Батьківщина”, Радикальної партії, які тривалий час знаходилися в коаліції та підтримують євроінтеграційний курс України.

Варто зазначити, що коли коаліція “Європейська Україна” мала у своєму складі п’ять фракцій (“БПП”, “Народний фронт”, “Об’єднання “Самопоміч”, ВО “Батьківщина”, Радикальна партія) та нараховувала 302 народних депутати, то вона мала більшість у всіх 27 парламентських комітетах.

Баланс сил у комітетах Верховної Ради України 8 скликання (станом на 1 червня 2016 року)

Можливість розширення сфери впливу коаліції на парламентські комітети

Проте вже найближчим часом коаліція зможе посилити свій вплив у парламентських комітетах. Це можливо буде зробити за рахунок народних депутатів, які є членами фракцій “БПП” та “Народного фронту”, але не входять до жодного комітету, оскільки вони отримали свої мандати нещодавно. Зокрема, після формування нового складу Кабінету міністрів вони замінили у Верховній Раді своїх колег, які пішли працювати в Уряд або отримали посади, не сумісні з роботою народного депутата.

Тому за умови обрання цих депутатів до комітетів парламентська більшість може розшити сферу власного впливу ще на 5 з них. Таким чином, коаліція зможе взяти під контроль 24 з 27 парламентських комітетів.

Разом з тим не потрібно забувати, що 17 липня 2016 року в 7 округах відбудуться проміжні вибори до Верховної Ради і за підсумками яких парламент поповниться новими народними депутатами. За умови перемоги в цих округах або у частині з них провладних кандидатів це зможе стати ще одним інструментом посилення впливу парламентської більшості у комітетах Верховної Ради.

Законопроектна активність у розрізі комітетів

У період з грудня 2014 року по травень 2016 року суб’єктами законодавчої ініціативи було підготовлено і зареєстровано у Верховній Раді України 6755 законодавчих ініціатив (3944 проектів Законів та 2811 проектів Постанов). Парламентарі розробили 6106 законодавчих ініціатив (законопроектів – 3320, проектів Постанов – 2786), КМУ – 556 (законопроектів – 545, проектів Постанов – 11), Президент України – 93 (законопроектів – 79, проектів Постанов – 14). З 95 законодавчих ініціатив Президента було розглянуто 88, з яких 76 набуло чинності (82% від загальної кількості та 86% від розглянутих). З 556 законодавчих ініціатив Кабінету Міністрів України було розглянуто 258, з них 160 були проголосовані депутатами і набули чинності (29% від загальної кількості та 62% від розглянутих). З 6106 законодавчих ініціатив парламентарів розглянуто 1460, з яких 1097 набули чинності (18% від загальної кількості та 75% від розглянутих).

Найбільше зареєстрованих законодавчих ініціатив стосувалися сфери відання Комітету з питань правової політики та правосуддя – 764; Комітету з питань податкової та митної політики – 733; Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – 581; Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування – 549; Комітету з питань бюджету – 406. Найменше поданих законопроектів стосувалися сфери відання Комітету з питань інформації та зв’язку – 34; Комітету з питань європейської інтеграції – 61; Комітету з питань запобігання і протидії корупції – 62; Комітету з питань транспорту, Комітету з питань охорони здоров'я і Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики (по 89 законодавчих ініціатив).

Найбільше зареєстрованих законопроектів стосувалися сфери відання Комітету з питань податкової та митної політики – 635, Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – 411, Комітету з питань бюджету – 337, Комітету з питань правової політики та правосуддя – 331, Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення – 226.

Найбільше ухвалених Верховною Радою законодавчих ініціатив належить до сфери відання Комітету з питань правової політики та правосуддя (266), Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (96), Комітету з питань податкової та митної політики (80), Комітету з питань національної безпеки і оборони (71) та Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (70).

Найбільше ухвалених парламентом законопроектів належать до сфери відання Комітету в закордонних справах – 47, Комітету з питань податкової та митної політики – 45, Комітету з питань національної безпеки і оборони – 41, Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – 40, Комітету з питань бюджету – 40.

Найкращу статистику позитивних голосувань мають законодавчі ініціативи, котрі належать до сфери відання Комітету з питань європейської інтеграції – 62% (38 з 61 позитивно проголосованих законодавчих ініціатив), Комітету в закордонних справах – 60% (68 з 114 позитивно проголосованих законодавчих ініціатив), Комітету з питань запобігання і протидії корупції – 37% (23 з 62 позитивно проголосованих законодавчих ініціатив), Комітету з питань правової політики та правосуддя 35% (позитивно проголосованих законодавчих ініціатив 266 з 764), Комітету з питань національної безпеки та оборони 26% (71 з 269 позитивно проголосованих законопроектів).

Найкращу статистику позитивних голосувань мають законопроекти, які належать до сфери відання Комітету в закордонних справах – 71% (47 з 66 законопроектів), Комітету з питань європейської інтеграції – 64% (30 з 47 законопроектів), Комітету з питань запобігання і протидії корупції – 27% (9 з 33 законопроектів), Комітету з питань національної безпеки і оборони – 23% (41 з 179 законопроектів), Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики – 18% (9 з 51 законопроектів).

Найгіршу статистику результативних голосувань у парламенті мають законодавчі ініціативи, що належать до сфери відання Комітету з питань транспорту, Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, Комітету з питань податкової та митної політики, Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Найгіршу статистику результативних голосувань у Верховній Раді мають законопроекти, що належать до сфери відання Комітету з питань інформатизації та зв'язку, Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України, Комітету з питань транспорту, Комітету з питань правової політики та правосуддя і Комітету з питань охорони здоров'я.

Результативність законопроектної роботи парламентських комітетів

До яких комітетів нардепи розробляють законодавчі ініціативи: до своїх чи чужих

На думку Громадянської мережі ОПОРА, головним критерієм членства в певному комітеті повинні бути професійні компетенції парламентаря, які відповідають предмету відання комітету, а не політична доцільність, зокрема необхідність дотримання квоти чи приватні та корпоративні інтереси певних депутатів або груп впливу. Наявність фахових компетенцій у народного депутата необхідна для його якісної роботи у комітеті, зокрема для підготовки законопроектів, які стосуються сфери відання комітету, та аналізу законодавчих ініціатив, які потрапляють на його розгляд.

Відповідно до результатів аналізу, найбільшу кількість законодавчих ініціатив у період з грудня 2014 року до травня 2016 року підготували народні депутати фракцій “Блок Петра Порошенка”, “Народний фронт”, позафракційні та депутати Радикальної партії, найменше – представники депутатських груп “Партія “Відродження” та “Воля народу”.

Найбільший відсоток законодавчих ініціатив, які стосуються сфери відання комітетів, у складі яких вони працюють, підготували депутати фракції “Народний фронт”. Загалом до своїх комітетів членами “Народного фронту” було підготовлено 2005 з 3739 законопроектів, тобто 54% від їх загальної кількості. На другому місці з 48% – депутати ВО “Батьківщина”, на третьому з 44% – “Блок Петра Порошенка”. Далі за цим показником йде фракція “Об’єднання “Самопоміч” – 34%, Радикальна партія – 31%, група “Партія “Відродження” – 26%, фракція “Опозиційний блок” – 23%. Найгірший показник у позафракційних (22%) та депутатів з групи “Воля народу” (20%). Загалом депутати підготували 40% законодавчих ініціатив до комітетів, у складі яких вони працюють, 60% – до інших комітетів.

Зазначимо, що під час аналізу враховувалася кількість законодавчих ініціатив, які підготував член фракції самостійно або в співавторстві з іншими депутатами. Наприклад, якщо депутат є членом Комітету з питань національної безпеки і оборони та розробив законопроект, який відноситься до сфери відання даного комітету в співавторстві з 4 депутатами, які є членами інших комітетів, то йому зараховується, що він підготував законопроект до свого комітету, а іншим 4 співавторам – що вони розробили законопроект не до того комітету, у складі якого вони працюють.

Практика підготовки законопроектів у парламенті говорить про те, що в багатьох випадках проект закону готується групою депутатів. Зокрема, автори можуть бути як членами однієї фракції чи групи, так і представляти різні фракції, бути позафракційними або членами одного міжфракційного об’єднання. Як правило, депутати з різних фракцій включаються до списку авторів, щоб заручитися підтримкою їх фракції під час голосування за відповідний законопроект.

В окремих випадках до списку авторів законопроекту включають усіх депутатів та лідера фракції чи групи. Це робиться з мотивів політичної доцільності або для покращення індивідуальної статистики за кількістю поданих депутатами законопроектів.

Тому всі вищезгадані фактори тою чи іншою мірою впливають на статистику розроблених депутатами законодавчих ініціатив, які відповідають сфері відання комітетів, у складі яких вони працюють.

Розроблені депутатами парламентських фракцій та груп законодавчі ініціативи до комітетів, у складі яких вони працюють, та інших комітетів (грудень 2014 р. – травень 2016 р.)

ТОП-5 комітетних ударників

Серед п’ятірки депутатів, які підготували найбільше законодавчих ініціатив, що стосуються сфери відання комітету, в складі якого вони працюють, 4 депутати є членами Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, ще 1 працює в Комітеті з питань правової політики та правосуддя.

Член Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергій Власенко (ВО “Батьківщина”) підготував 383 законодавчі ініціативи, Олена Ледовських (“Народний фронт”) – 321, Олена Бойко (“Народний фронт”) – 318, Олексій Гончаренко (“Блок Петра Порошенка”) – 261. Член Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич (“Блок Петра Порошенка”) – 364.

ТОП-5 депутатів, які підготували найбільше законодавчих ініціатив, котрі стосуються предмету відання комітету, до складу якого вони входять (грудень 2014 р. – травень 2016 р.)

До числа п’яти депутатів, які мають найбільшу позитивну різницю кількості розроблених законодавчих ініціатив, котрі стосуються предмету відання комітетів Верховної Ради, у складі яких вони працюють, входять 4 представники Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, ще один працює в Комітеті з питань правової політики та правосуддя. Найбільшу позитивну різницю у кількості підготовлених законодавчих ініціатив має Сергій Власенко (357), Руслан Князевич (336), Олена Ледовських (306), Олена Бойко (304) та Олексій Гончаренко (238).

ТОП-5 народних депутатів, які мають найбільшу позитивну різницю кількості розроблених законопроектів, що стосуються предмету відання комітету, до складу якого вони входять (грудень 2014 р. – травень 2016 р.)

ТОП-5 робітників на чужій ниві

Найбільше законодавчих ініціатив, які не стосуються предмету відання комітету, в складі якого працює депутат, підготували член Комітету з питань податкової та митної політики Олег Ляшко (Радикальна партія) – 180, позафракційний член Комітету з питань бюджету Юрій Левченко – 151, член Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк (Радикальна партія) – 132, член Комітету з питань податкової та митної політики Михайло Головко (позафракційний) – 131, позафракційний член Комітету з питань запобігання і протидії корупції Олег Осуховський – 116. Варто зазначити, що Юрій Левченко, Михайло Головко та Олег Осуховський балотувалися до парламенту від ВО “Свобода”, яка не подолала 5% виборчий бар’єр.

ТОП-5 народних депутатів, котрі підготували найбільше законопроектів, що не стосуються предмету відання комітету, до складу якого вони входять (грудень 2014  р. – травень 2016 р.)

Відвідуваність засідань парламентських комітетів

Чому важлива робота депутата у парламентських комітетах

По-перше, відвідуваність засідань парламентських комітетів та робота в комітетах є одним з важливих аспектів законодавчої активності народного депутата. Відповідно до Закону “Про комітети Верховної Ради України”, комітет – це орган Верховної Ради, який утворюється з числа депутатів для здійснення за окремими напрямами законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради та виконання контрольних функцій.

Комітет – місце, де повинні відбуватися фахові дискусії щодо проектів нормативно-правових актів, стратегій розвитку певної галузі, наприклад, національної безпеки і оборони, науки і освіти, медицини, економічної та соціальної політики тощо. Тому, не беручи участь у роботі комітету, парламентар повинен розуміти, що він несе особисту відповідальність за результати законопроектної роботи, яка у підсумку впливає на якість державної політики у різних сферах.

Без якісного опрацювання законопроекту в комітеті народним депутатам, які не є членами певного комітету та широкопрофільними фахівцями у всіх сферах, важко буде в сесійній залі зрозуміти суть законопроекту, який виноситься на розгляд. Окрім цього, висновки комітету до законопроекту мають відігравати визначальну роль при голосуванні, а не прийняті фракціями та групами політичні рішення щодо того, як голосувати за законопроект.

По-друге, присутність на засіданнях Верховної Ради та засіданнях комітетів – це прямий обов’язок народних депутатів згідно зі ст. 24 п. 3 Закону України “Про статус народного депутата”, бо “кожен народний депутат зобов’язаний бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України, а також її органів, до складу яких його обрано”. У ст. 24 п. 9 даного Закону конкретизовано, що народний депутат зобов’язаний бути присутнім на засіданнях комітету та підкомітету, до складу яких його обрано, та брати участь у їх роботі.

Відвідуваність народними депутатами засідань парламентських комітетів

Відповідно до протоколів засідань, найкраще народні депутати у період з грудня 2015 року по травень 2016 року відвідували засідання Комітету з питань науки і освіти (86%), Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики (85%), Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю (80%), Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму (77%).

Найменш дисциплінованими у цей період були депутати Комітету з питань національної безпеки і оборони – 60%, Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення – 61%, Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності – 64%.

Присутність депутатів на засіданнях комітетів Верховної Ради України VIII скликання (грудень 2015 року – травень 2016 року)

Відвідуваність засідань Комітетів представниками депутатських фракцій та груп

У Верховній Раді України VIII скликання утворено 27 комітетів та Спеціальну комісію з питань приватизації. У період грудня 2015 року – травня 2016 року найкраще засідання комітетів відвідували депутати з фракції “Народний фронт” (82%). Показник відвідуваності фракції “Об’єднання “Самопоміч” становить 79%, Блок Петра Порошенка – 78%, ВО “Батьківщина” – 74%, Радикальної партії – 65%, депутатської групи “Воля народу” – 60%, депутатської групи “Партія “Відродження” – 46%, фракції “Опозиційний блок” – 46% та у позафракційних – 59%.

Відвідуваність засідань комітетів представниками депутатських фракцій та груп (грудень 2015 року – травень 2016 року)

Гендерний аналіз відвідуваності парламентських комітетів

Станом на травень 2016 року у Верховній Раді України працює 416 народних депутатів, 366 з них чоловіки, 50 – жінки. Найбільше депутаток у складі фракції партії “Блок Петра Порошенка” – 16, у “Народного фронту” – 11, “Об’єднання “Самопоміч” – 8, ВО “Батьківщина” – 5, Радикальної партії та “Опозиційного блоку” – по 3. У складі груп “Партія “Відродження” та “Воля народу” немає жодної депутатки. Четверо жінок-депутаток є позафракційними. Зокрема, це перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд, депутатки Ганна Гопко та Вікторія Пташник.

Окрім цього, 4 з 27 парламентських комітетів очолюють жінки-депутатки. Комітет з питань охорони здоров’я – Ольга Богомолець (БПП), Комітет у закордонних справах – Ганна Гопко (позафракційна), Комітет з питань свободи слова та інформації – Вікторія Сюмар (“Народний фронт”) та Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення – Людмила Денисова (“Народний фронт”).

У період грудня 2015 – травня 2016 року депутатки мають кращий показник відвідуваності засідань комітетів, ніж їхні колеги чоловіки. Середній показник відвідуваності жінок-депутатів у цей період становить 72%, чоловіків – 71%. З 19 комітетів, де працюють жінки та чоловіки, у 10 кращий показник відвідуваності мають жінки, у 7 – чоловіки, ще в одному комітеті жінки та чоловіки мають однаковий показник відвідуваності. У період грудня 2015 року до травня 2016 року 8 депутаток не пропустили жодного засідання комітетів, до складу яких вони входять, а чоловіків-депутатів з абсолютним відсотком відвідуваності – 55 осіб.

Топ-прогульники засідань комітетів

Разом із тим 12 народних депутатів у період з грудня 2015 року по травень 2016 року не були присутні на жодному засіданні комітету, у складі якого вони працюють. Зокрема, всі засідання пропустили: Балога Павло (позафракційний), Білецький Андрій (позафракційний), Богуслаєв Вячеслав (група "Воля народу"), Бойко Юрій ("Опозиційний блок"), Бондар Віктор (група "Партія "Відродження"), Добкін Михайло ("Опозиційний блок"), Дунаєв Сергій ("Опозиційний блок"), Жеваго Костянтин (позафракційний), Онищенко Олександр (група "Воля народу"), Пресман Олександр (група "Партія "Відродження"), Сольвар Руслан ("Блок Петра Порошенка"), Ярош Дмитро (позафракційний).

Прозорість роботи парламентських комітетів

Громадянська мережа ОПОРА розробила методологію оцінки прозорості роботи комітетів Верховної Ради. Вперше вона була застосована для оцінки прозорості роботи комітетів у минулому скликанні українського парламенту. На даний момент методологія включає 34 індикатори. При їх формуванні було враховане Положення про веб-ресурси Верховної Ради України, затверджене Розпорядженням Голови Верховної Ради України №699 від 19 травня 2015 року, де визначений перелік інформації, яка повинна оприлюднюватися на веб-сайтах комітетів. Інша частина індикаторів сформована на онові переліку інформації, яку, на думку Громадянської мережі ОПОРА, доцільно оприлюднювати на веб-сайтах комітетів.

Індикатори, сформовані на основі Розпорядження Голови Верховної Ради України "Про веб-ресурси Верховної Ради України" №699 від 19 травня 2015 року:

• Наявність на сайті інформації про склад і структуру Комітету, зокрема підкомітети.
• Розміщення інформації про діяльність Комітету (засідання Комітету, слухання, "круглі столи" та інші події в Комітеті).
• Оприлюднення на сайті проекту розкладу засідань Комітету, сформованого головою Комітету.
• Розміщення затвердженого на засіданні Комітету розкладу засідань Комітету на двотижневий термін.
• Наявність протоколів засідань Комітету.
• Вчасне оприлюднення протоколів засідань Комітету (розміщуються упродовж п'яти робочих днів після проведення засідання, а в разі розгляду проектів кодексів і законопроектів, що містять понад 100 статей, пунктів – не пізніш як за два дні до розгляду відповідного законопроекту на пленарному засіданні Верховної Ради України).
• Наявність стенограми засідань Комітетів.
• Вчасне оприлюднення стенограми засідань Комітету (розміщуються упродовж п'яти робочих днів після проведення засідання, а в разі розгляду проектів кодексів і законопроектів, що містять понад 100 статей, пунктів – не пізніш як за два дні до розгляду відповідного законопроекту на пленарному засіданні Верховної Ради України).
• Наявність аудіозаписів засідань Комітетів.
• Вчасне оприлюднення аудіозаписів засідання Комітету (розміщуються упродовж п'яти робочих днів після проведення засідання, а в разі розгляду проектів кодексів і законопроектів, що містять понад 100 статей, пунктів – не пізніш як за два дні до розгляду відповідного законопроекту на пленарному засіданні Верховної Ради України).
• Акти, прийняті Комітетом (розміщуються упродовж трьох робочих днів).
• Протокол та стенограма слухання в Комітеті (розміщуються, як правило, упродовж 10 днів, але не пізніше 20 днів з дня проведення слухання).
• Оприлюднення на сайті інформації про законотворчу діяльність: законопроекти, що перебувають на розгляді у Комітеті і винесені на обговорення, та інформації про стан розгляду законопроектів.
• Висновки, рішення, роз'яснення Комітету розміщені на сайті Комітету.
• Оприлюднення на сайті Плану роботи Комітету на поточну сесію.
• Звіти Комітету за попередні сесії розміщуються на сайті Комітету.
• Наявність на сайті інформації щодо забезпечення взаємодії, зворотний зв'язок із Комітетом (електронна форма зворотного зв’язку з Комітетом).
• Фото- та аудіоматеріали, що висвітлюють діяльність Комітету, розміщуються в спеціально створеному розділі на сайті Комітету.

Індикатори, сформовані на основі інформації, яку, на думку Громадянської мережі ОПОРА, доцільно оприлюднювати на сайтах комітетів Верховної Ради України:

• Відеозаписи засідань Комітету.
• Порядок реєстрації представників громадськості для участі у відкритих засіданнях Комітетів.
• Порядок доступу (акредитації) представників ЗМІ на засідання Комітетів та інших їхніх робочих органів.
• Нормативно-правові акти, які регламентують діяльність Комітету.
• Інформація про сферу відання Комітету та його підкомітетів.
• Контакти (телефон, електронна пошта) членів Комітету.
• Контакти (телефон, електронна пошта) працівників секретаріату Комітетів.
• Склад секретаріату Комітету.
• Повноваження секретаріату Комітету.
• Інформація про склад та результати роботи дорадчо-консультативних органів при Комітеті.
• Анонси засідань Комітету.
• Порядки денні анонсованих засідань Комітетів.
• Статистика відвідуваності депутатами засідань Комітету.
• Результати законопроектної роботи підкомітетів.
• На сайті створений розділ "Доступ до публічної інформації", де міститься перелік публічної інформації, форма запитів на публічну інформацію.
• На сайті Комітету забезпечена можливість подати рекомендації до законопроектів від громадян, інститутів громадянського суспільства та інших зацікавлених осіб.

За оприлюднення інформації по кожному індикатору веб-сайт отримував 1 бал, відсутність даних оцінювалася у 0 балів, часткове висвітлення чи посилання на інший ресурс – 0,5 балів.

Результати дослідження

Відповідно до результатів дослідження прозорості роботи комітетів Верховної Ради України VIII скликання, яке здійснювала Громадянська мережа ОПОРА протягом грудня 2014 року – травня 2016 року, більшість комітетів оприлюднюють менше половини інформації, котра має розміщуватися на їхніх сайтах. Так, лише 9 комітетів оприлюднюють на своїх веб-ресурсах більше 50% інформації, яка має розміщуватися на сайтах, ще 18 комітетів – менше 50%.

Найкращі показники у Комітеті з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (26 балів), Комітеті з питань правової політики та правосуддя (23,5 балів), Комітеті з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України (21,5 балів), Комітеті з питань науки і освіти (20 балів), а також Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики (20 балів).

Найгірші показники у Комітеті з питань транспорту (9,5 балів), Комітеті з питань аграрної політики (10 балів), Комітеті з питань промислової політики (10,5 балів), Комітеті з питань національної безпеки і оборони (10,5 балів), Комітеті у закордонних справах (11,5 балів).

Рейтинг прозорості роботи парламентських комітетів Верховної Ради України

Звіт підготовлено в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.