Рейтинги

100 днів нового Парламенту: злагоджена робота коаліції, опозиційність через неголосування і вади дисципліни

За перші 100 днів парламентарі провели 30 пленарних засідань, на яких було ухвалено 379 рішень. За цей час склалася досить продуктивна співпраця у трикутнику Верховна Рада – Кабінет Міністрів – Президент, адже народні обранці підтримали більшість урядових і президентських законодавчих ініціатив. Водночас фракція «Опозиційного блоку» стверджувала свою опозиційну позицію через ухиляння від участі майже в половині усіх голосувань. В цілому парламентарі не встигли позбутися практики неперсонального голосування, і лише 68 з 423 народних депутатів України відвідали усі пленарні засідання. Разом з тим на порядку денному залишається необхідність розробки та впровадження стандартизованої системи оцінки якості законодавчих ініціатив та планування законотворчої діяльності.

На відміну від Ради VII скликання старт роботи якої фактично був зірваний десятиденним блокуванням парламентської трибуни, новим депутатам вдалося уникнути гострих і довготривалих протистоянь. Зауважимо, показник зареєстрованих законопроектів більш ніж на 40 % перевищує відповідний показник попереднього скликання (1750 законопроектів за 100 днів VIII скликання і 1008 законопроектів за 100 днів VII скликання). Водночас велика кількість зареєстрованих законопроектів актуалізує проблему оцінки якості великого масиву ініціатив і відсутності сталої системи планування законотворчої діяльності.

Відзначимо, що переважну більшість від усіх законопроектів вносили самі народні депутати, а загальний показник підтримки всіх розглянутих законопроектів - 62 %. Проаналізувавши міжінституційну взаємодію з точки зору підтримки законодавчих ініціатив, зазначимо, що склалася досить продуктивна і тісна співпраця у трикутнику Верховна Рада – Кабінет Міністрів – Президент. Найактивніше парламентарі схвалювали законодавчі ініціативи Президента (розглянули усі 53 внесені законопроекти, 68 % з них  було схвалено). Також парламентарі схвалили 63 % урядових законодавчих ініціатив, що були розглянуті за 100 днів. В цілому ці показники можуть свідчити про те, що Парламент засвідчив здатність відігравати провідну та незалежну роль у зміні законодавчого регулювання в країні.  За результатами узагальнення прийнятих Верховною Радою рішень можна стверджувати, що до пріоритетів нового скликання входить проблематика діяльності правоохоронних органів, правової політики та правосуддя, національної безпеки та оборони, бюджетної політики.

Відповідно до аналізу результатів голосування («за», «проти», «утримався») або неучасті у голосуванні за законопроекти народних обранців прослідковуємо певні політичні стратегії парламентських партій. З одного боку, «Опозиційний блок» намагається утвердити себе як єдину опозиційну фракцію через масове ігнорування голосування за питання порядку денного пленарних засідань (ухилялися від участі в голосуванні у 45,21 % випадків) та найменшу з усіх фракцій підтримку проектів законів та постанов (голосування «за» лише у 8,06 % випадків). З іншого, окремі члени правлячої коаліції не мали наміру брати політичну відповідальність за усі прийняті Парламентом рішення, зокрема, Об’єднання «Самопоміч» найменше голосувало «за» проекти законів та постанов, які стояли у порядку денному (58,22 %).

Питання дисципліни, зокрема, неперсонального голосування і відвідуваності народними депутатами пленарних засідань все ще залишається актуальним. Лише 68 з 423 народних депутатів України відвідали усі 30 пленарних засідань Парламенту. Найбільш дисциплінованими виявилися члени фракції «Народний Фронт», які в середньому відвідали 89 % пленарних засідань. Найменш активно брали участь у пленарних засіданнях члени депутатської групи «Воля народу» (66 %).

Громадянська мережа ОПОРА рекомендує Голові Верховної Ради та народним депутатам: