Політичні партії та виборці: особливості діалогу на Рівненщині

Вибори до Верховної Ради та до місцевих рад демонструють суперечливе ставлення виборців до політичних партій. У результаті  парламентськими партіями були обрані: «Блок Петра Порошенка «Солідарність», Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», Об’єднання «Самопоміч», «Народний фронт», «Опозиційний блок» та Радикальна партія Олега Ляшка. Однак на місцевих виборах у 2015 році виборці надали перевагу не лише зазначеним політсилам. Як результат, в місцевих радах Рівненської області понад 40% мандатів належить позапарламентським партіям.

Депутатський склад Рівненської обласної та міської рад

Депутатський корпус Рівненської обласної ради та Рівненської міської ради сформований за підсумками місцевих виборів 2015 року. В обласній раді представлені три із шести парламентських партій, а у міській – чотири.

Кількість отриманих політичними партіями депутатських мандатів до обласної та міської рад Рівненщини

Особливістю партійного представництва в місцевих радах є присутність невеликої кількості позапарламентських партій. В обласній та міській радах, окрім чотирьох парламентських («БПП «Солідарність», ВО «Батьківщина», Об’єднання «Самопоміч» та Радикальна партія Олега Ляшка), 5-відсотковий бар’єр також подолали ВО «Свобода», ВО «Громадський контроль», УКРОП та політична партія «Конкретних справ».

У Рівненській обласній та міській радах більшість очолює «Блок Петра Порошенка «Солідарність» – по 19 та 9 депутатів відповідно. Другу позицію за кількістю народних обранців займає Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», що налічує 16 депутатів у обласній та 8 депутатів у міській радах. Всеукраїнське об’єднання «Свобода» має загалом 15 представників у радах, Радикальна партія Олега Ляшка – 14 народних обранців. Найменшу ж кількість налічує Всеукраїнське об’єднання «Громадський контроль» – 5 депутатів, а також представництво Об’єднання «Самопоміч» та політична партія «Конкретних справ» – по 6 представників.

Як і загалом представників, так і найбільшу кількість керівних посад отримали «БПП «Солідарність» та ВО «Батьківщина». У випадку Рівненської обласної ради:

• Микола Драганчук – голова обласної ради (ВО «Батьківщина»);
• Олександр Корнійчук – перший заступник голови обласної ради (БПП «Солідарність»);
• Олексій Бучинський – заступник голови обласної ради (ВО «Свобода»).

Керівні посади Рівненської міської ради отримали:

• Сергій Васильчук – заступник міського голови Рівного (фракція «Блок Петра Порошенка «Солідарність»);
• Галина Кульчинська – заступник міського голови Рівного (ВО «Батьківщина»).

Близько половини депутатських мандатів рівненських районів належить «БПП «Солідарність» та ВО «Батьківщина»

Місцевими виборами 2015 року також було обрано і склад районних рад Рівненської області. У 16-ти районних радах області присутні представники 15 політичних партій, з яких п’ять парламентських («БПП «Солідарність», ВО «Батьківщина», Об’єднання «Самопоміч», «Опозиційний блок», Радикальна партія Олега Ляшка) та десять позапарламентських (Аграрна партія України, ВО «Свобода», «Європейська партія України», Народна партія України, «Народний рух України», «Воля», «Конкретних справ», «Прогрес», Українська народна партія та УКРОП).

Кількість отриманих політичними партіями депутатських мандатів  у районних радах Рівненської області

Загалом до районних рад Рівненщини обрано 542 депутати.  Найбільша їх кількість у «БПП «Солідарність» – 130 депутатів (24%) та ВО «Батьківщина» – 118 народних обранців (21,8%).  Не менш позитивні результати у ВО «Свобода» – 59 депутатів (10,9%), Радикальної партії Олега Ляшка – 51 (9,4%) та політичної партії «Конкретних справ» – 41 (7,6%).  Найменше представників у партій «Народний рух України» – 3 (0,6%) депутати, «Опозиційний блок» – 6 (1,1%) та «Європейська партія України» – 7 (1,3%).

Представництво в усіх без виключення районних радах мають «БПП «Солідарність» та ВО «Батьківщина», що разом складають 46% усіх мандатів у районних радах Рівненщини. ВО «Свобода» та Радикальна партія Олега Ляшка не мають свого представника лише в одній раді: Зарічненській та Рокитнівській відповідно. У більшій половині районних рад представлені УКРОП, політична партія «Прогрес» та Аграрна партія України. Проте третина політичних партій присутня лише у кількох радах: Народна партія – у п’яти, Об’єднання «Самопоміч» та Українська народна партія – у трьох, «Опозиційний блок», «Європейська партія України» та «Воля» – у двох.

Виборці в ОТГ віддають перевагу самовисуванцям

Впродовж останніх півтора року у Рівненській області відбулися вибори до 19-ти об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Незмінною тенденцією на виборах до рад об’єднаних громад стала підтримка кандидатів-самовисуванців, при цьому зберігається недовіра виборців до усіх політичних гравців.

Серед новостворених ОТГ є одна міська громада, три селищних та 15 сільських.  Враховуючи це, більшість кандидатів надавали перевагу балотуванню у порядку самовисування, оскільки закономірним для українських виборів у сільській місцевості є недовіра людей до політичних партій.

Кількість отриманих політичними партіями депутатських мандатів до об’єднаних територіальних громад Рівненської області

Як наслідок, 297 народних обранців (74,3%) з-поміж 400 чинних депутатів рад об’єднаних територіальних громад Рівненської області є самовисуванцями. Решту, 103 мандати (25,8%), розподілили між собою 12 політичних партій. Загалом чотири парламентські партії здобули 53 депутатські мандати (13,3%), а позапарламентські – 50 (12,5%).

Найбільше представництво в об’єднаних громадах Рівненщини має Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», яке здобуло 38 депутатських мандатів, що становить 9,5% від усіх наявних мандатів у радах ОТГ та 36,9% усіх мандатів, які мають політичні партії. Наступними із значним відставанням ідуть Аграрна партія України – 19 депутатів (4,8% і 18,4%), Громадсько-політичний рух В. Наливайченка «Справедливість» – 11 (2,8% і 10,7%) та БПП «Солідарність» – 9 (2,3% і 8,7%).

Під час перших виборів, крім депутатського корпусу рад, водночас було обрано голів 19-ти об’єднаних територіальних громад. Абсолютна більшість обраних голів були кандидатами в порядку самовисування (17 осіб). Серед висунених політичними партіями головами стали представники ВО «Батьківщини» (Острожецька сільська ОТГ) та політичної партії «Прогрес» (Підлозцівська сільська ОТГ).

Мережа парламентських партій Рівненщини: де знайти та коли діють приймальні

Одним із найвідоміших способів взаємодії із виборцями є робота партійної приймальні. Саме там партії мають змогу акумулювати основні потреби виборців та здійснювати з ними конструктивний діалог.

Рівненська область налічує 19 районів та чотири міста обласного значення, три з яких одночасно є районними центрами. Тобто для максимального представництва партії на Рівненщині потрібно мати хоча б 23 приймальні: у всіх районах, Рівному, Вараші (Кузнецовську), Дубно та Острозі.

ВО «Батьківщина», Радикальна партія Олега Ляшка та Об’єднання «Самопоміч» розміщують контакти та адреси приймалень на власних сайтах у вільному для виборців доступі. «БПП «Солідарність» та партія «Народний фронт» не мають такої інформації на власних веб-ресурсах. Що ж стосується приймалень «Опозиційного блоку», то ця парламентська сила так і не надала даних щодо партійної мережі.

Мережа парламентських партій у Рівненській області

«Блок Петра Порошенка «Солідарність» декларує 16 громадських приймалень партії. Лише у  Млинівському районі відсутнє представництво політичної сили. Також не вдалось підтвердити роботу Дубровицької та Корецької районних організацій.

Не менш високий результат щодо партійної мережі демонструє Радикальна партія Олега Ляшка: на прийом можна потрапити у семи районах та семи містах. Проте деякі з них не мають постійного офісу (Дубровицька та Острозька міські, а також Корецька та Рокитнівська районні організації), комунікуючи з громадянами по телефону. Крім цього, не підтвердилась робота семи приймалень, оскільки їхні контактні телефони не відповідали:

• Березнівська міська організація;
• Дубенська міська організація;
• Дубенська районна організація;
• Корецька районна організація;
• Костопільська міська організація;
• Млинівська районна організація;
• Острозька районна організація.

Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»  лідирує за кількістю непідтверджених громадських приймалень:

• Варашська міська організація;
• Березнівська районна організація;
• Володимерецька районна організація;
• Демидівська районна організація;
• Дубенська міська організація;
• Дубенська районна організація;
• Дубровицька районна організація;
• Зарічненська районна організація;
• Млинівська районна організація;
• Острозька міська організація;
• Острозька районна організація;
• Радивилівська районна організація;
• Рокитнівська районна організація;
• Сарненська районна організація.

Об’єднання «Самопоміч», окрім обласного, має також представництво в Сарненському районі. Робота Здолбунівської та Костопільської районних організацій не підтвердилась.

Найменшу партійну мережу має політична партія «Народний фронт»: її представництво включає Рівне та Дубно. При цьому Дубенська організація працює в телефонному режимі: виборці телефонують в Рівненську обласну організацію, і, якщо конкретне питання не можна вирішити у телефонному режимі, партійці домовляються про зустріч та виїжджають до Дубно.

Разом з цим бувають випадки, коли робота приймалень просто не підтверджується і вказані контактні телефони належать іншим організаціям чи особам. Загалом не підтвердилася робота десяти приймалень: сім Радикальної партії та три ВО «Батьківщини».

Про що пишуть на власних веб-сайтах парламентські партії

Сьогодні найбільш простими і ефективними способами донести до виборців позицію партії та інформацію про її діяльність є робота офіційного веб-сайту і сторінки у соціальній мережі (в даному випадку мова піде про Facebook).

Серед обласних організацій парламентських партій в Рівненській області власні офіційні сайти мають Блок Петра Порошенка «Солідарність», Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» та Об’єднання «Самопоміч». Радикальна партія Олега Ляшка, політична партія «Народний фронт» та «Опозиційний блок» без офіційних регіональних сайтів. Їх національні сайти містять розділ «Регіональні новини», при чому Радикальна партія поінформувала про свою діяльність лише раз (1 регіональна новина з початку 2017 року). Що ж стосується «Народного фронту» та «Опозиційного блоку», то, вочевидь, партії пасивно працюють на Рівненщині, адже жодної новини на сайтах немає.

Аналіз контенту веб-сайтів парламентських партій

Крім цього,  Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала контент веб-сайтів щодо їх наповнення. При цьому аналіз Радикальної партії, «Народного фронту» та «Опозиційного блоку» здійснювався виключно з національного сайту.

Практично всі політичні партії (окрім «Опозиційного блоку») інформують виборців про розташування регіональних офісів та приймалень, а також надають контактну інформацію (телефони та електронну пошту).

Чотири із шести партій розповідають про свою ідеологію та керівництво регіонального представництва партії. При цьому враховувалась також і програма партій (ВО «Батьківщина», «Народний фронт», Радикальна партія Олега Ляшка).

Інтерактивних рубрик не має жодна партія і лише у трьох є можливість залишити коментарі. Для цього потрібно вказати своє ім'я, e-mail, тему листа та безпосередньо сам текст повідомлення. Крім цього, жодна з партій не висвітлює на своїх веб-сайтах ключові рішення партійних з’їздів.

Facebook-сторінки парламентських партій створені «не для діалогу»

Аналіз контенту сторінок у соціальній мережі Facebook показує, що партії надають перевагу інформуванню виборців про партійну позицію щодо загальнонаціональних питань або участі партійних представників у різноманітних публічних заходах, круглих столах та флеш-мобах. Саме цей контент у більшості випадків переважає над інформуванням про роботу з виборцями, про внутрішньопартійну роботу, а також щодо позиції партії стосовно проблем Рівненської області, що є більш важливим для виборців.

Зокрема, Facebook-сторінка  «Блоку Петра Порошенка «Солідарність» здебільшого містить інформацію, перепощену із регіонального та національного сайтів партії. Також сторінка у соцмережі нерідко «постить» повідомлення депутата Рівнеради від «БПП «Солідарність» Олексія Муляренка.  

Сторінка Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» у соціальній мережі Facebook також відображає інформацію регіонального та національного сайтів. Крім цього, трапляються повідомлення з офіційної сторінки лідера партії Юлії Тимошенко та молодіжної громадської організації «Батьківщина молода».

Об’єднання «Самопоміч» у соцмережах інформує виборців про свою діяльність, використовуючи національний, рівненський та інші регіональні сайти. Часто трапляються  і повідомлення представників партії Миколи Бляшина та Назарія Поліщука.

На сторінці політичної сили «Опозиційний блок» публікуються новини з національного сайту, а також часто ведуться відеотрансляції партії. Однак немає жодної регіональної новини щодо діяльності у Рівненській області.

Радикальна партія Олега Ляшка публікує національні та регіональні новини і зазвичай перед кожним повідомленням згадує у дописі своїх представників – Романа Стасюка, Анатолія Лащука, Василя Немеша, Володимира Кудріна та інших партійців.

Політична партія «Народний фронт» не має окремої регіональної сторінки в соціальній мережі Facebook. Однак, не залежно від того, є сторінка в соцмережах чи немає, зворотний зв’язок на коментарі дописувачів відсутній. Це може свідчити про те, що основним для партій є швидше боротьба за владу та її подальше здобуття, а не комунікація  та обговорення з виборцями вирішення конкретних проблем.

Власне, які б результати політичні партії не отримали після виборів, головним залишається подальша їх комунікація з громадянами. Важливо інформували виборців про свою діяльність на веб-сайтах та сторінках у соціальних мережах: оприлюднювати максимум інформації, ділитися актуальними даними, давати змогу спілкуватися з виборцями (створюючи інтерактивні  рубрики), а також бути відкритими до діалогу.

Матеріал підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.

За коментарями звертайтеся:

Андрій Токарський, аналітик Громадянської мережі ОПОРА

тел.: 063 617 96 93

Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#рада8; #rada8; #opora; #опора)

Довідково: У 2017 році у 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів для моніторингу відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного аспекту, попередніх показників активності в окрузі.