Звіти
12 законопроектів, зареєстровані миколаївськими нардепами, стали законами
Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала законотворчу діяльність десяти народних депутатів від Миколаївщини з початку їхньої каденції. Дев’ять законопроектів та чотири постанови, що були подані народними депутатами, стали чинними актами.
Так, із 56 зареєстрованих депутатом від «Народного Фронту» Тарасом Кремінем законопроектів найбільшу підтримку парламенту отримали п’ять законопроектів та чотири постанови нардепа. Усі законопроекти подані спільно з іншими нардепами.
Чинними актами стали проект Закону щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі (№ 2150), зміни до Податкового кодексу щодо звільнення від оподаткування деяких лікарських засобів та медичних виробів (№ 2151), зміни до Закону «Про вищу освіту» щодо формування штатного розпису вищих навчальних закладів (№ 2281а), зміни до Закону «Про наукову та науково-технічну діяльність» щодо збереження науково-педагогічного кадрового потенціалу країни (2528), а також зміни до Закону «Про вищу освіту» щодо встановлення обмежень при обранні на посаду керівника вищого навчального закладу (№ 2599-1).
Крім того, Верховна Рада прийняли чотири постанови Креміня, що стосуються призначення у 2015 році іменних стипендій Верховної Ради для найталановитіших молодих вчених (№ 2200а), присудження Премії Верховної Ради найталановитішим молодим вченим в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок за 2014 рік (№ 2201а), розгляд проектів законів щодо наукової і науково-технічної діяльності (№ 2244а/П), а також проведення парламентських слухань на тему «Правове забезпечення реформи освіти в Україні» (№ 2438а).
Три законопроекти із 38 зареєстрованих стали законами у депутата-мажоритарника від «Блоку Петра Порошенка» Андрія Вадатурського, зокрема зміни до Закону «Про вищу освіту» щодо формування штатного розпису вищих навчальних закладів (№ 2281а), щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції (№ 2423), а також зміни до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель (№ 3404). Усі законопроекти подані у співавторстві з колегами-депутатами.
По одному законопроекту, що стали чинними актами, є у «багажі» депутатів-мажоритарників від «Блоку Петра Порошенка» Олександра Жолобецького (33 зареєстрованих законопроектів) та Олександра Лівіка (19 зареєстрованих законопроектів), а також обраного у парламент по списку «Народного Фронту» Ігора Бриченко (33 зареєстрованих законопроектів). Жолобецький та Бриченко є співавторами законопроекту щодо внесення змін розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель (№ 3404), у список авторів якого також входить Вадатурський. У той же час, Лівік є співавтором проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії (№ 2010-д).
Жодний з законопроектів, які подали за усю каденцію депутати-мажоритарники від «Блоку Петра Порошенка» Борис Козир (26 зареєстрованих законопроектів) та Аркадій Корнацький (9 зареєстрованих законопроектів), їхній колега по фракції Давид Макар’ян (17 зареєстрованих проектів), а також депутати Артем Ільюк (16 зареєстрованих законопроектів) та Вадим Підберезняк (4 зареєстрованих законопроектів), не став чинним законодавчим актом.
Довідково:
У 2016 році по всій Україні – у 24 областях та м. Києві Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій на народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.