Звіти
Депутатів цікавлять гроші, а голосують за свята
У травні 2013 року українські парламентарі зареєстрували 329 законопроектів і постанов, чверть з яких стосувалася сфери економіки, фінансів та господарства. Прийнято Верховною Радою України 88 законів і постанов, 32 з яких призначили свята, а 17 – звільнення та обрання суддів. Громадянська мережа ОПОРА продовжує відслідковувати та аналізувати законотворчу активність народних депутатів Верховної Ради VII скликання.
Партія регіонів у травні зареєструвала 92 законопроекти та постанови, ВО «Батьківщина» – 70, ВО «Свобода» – 24, позафракційні депутати – 23 законопроекти, комуністи – 18. Найменш активною у травні в законотворчості була фракція «УДАР» – 14 ініціатив. 88 міжфракційних законопроектів та постанов було долучено до загально парламентського доробку. Втім, таку статистику потрібно сприймати через призму чисельності фракцій.
Чверть усіх ініціатив в межах Ради стосувалася теми економіки, грошей та господарства; 19 % – політики і державного управління, 18 % – правоохоронної системи та правосуддя. Найменше парламентарів цікавили питання зовнішньої політики та оборони і безпеки, зрештою, як і в попередні місяці.
Матеріальна сфера найбільше цікавила депутатів Партії регіонів, або ж 41 % законопроектів, які вони зареєстрували, стосувалися цих галузей. Аналогічну тематичну активність проявляли члени фракції «УДАР» (43 % законопроектів) і Компартії (33 %). 22 % проектів законів позафракційних депутатів також стосувалися теми грошей. Серед пріоритетів ВО «Батьківщина» – правоохоронна і судова система (33 % законопроектів). А ВО «Свобода» зосередилась на питаннях екології та довкілля (29 %). 40 % законопроектів, написаних спільно представниками різних фракцій, регулювали нові відносини у сферах політики та державного управління.
Депутати найбільшої опозиційної фракції ВО «Батьківщина» протягом травня зареєстрували самостійно 35 змістових законодавчих ініціатив. Найбільше уваги парламентарі приділили темі реформування та змін у системі правоохоронних органів і судочинства (16), на другому місці оголошення свят та відзначення пам’ятних дат (8 ініціатив), у рівній мірі економіці, грошам та господарюванню і гуманітарній політиці – по 7. Менше парламентарі працювали з темами соціальних стандартів та місцевого самоврядування – по 5 законопроектів і постанов. Лише 2 ініціативи зареєстровано щодо галузі охорони здоров’я і 1 – зі сфери зовнішньої політики.
Серед законодавчих ініціатив Партії регіонів – внесення змін до кодексів (Податкового, Земельного, Митного), постанови про прийняття за основу, відхилення або відправку на доопрацювання проектів законів, невелика частина стосувалась оголошення пам’ятних дат. Всього до законодавчої роботи долучилось 58 народних депутатів (28 %). Найбільше у фракції – по 6 законодавчих ініціатив – напрацювали Григорій Калетнік та Володимир Макеєнко.
Законопроекти «УДАРу» мали відношення до теми фінансування розробки містобудівної документації, порядку реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців, оподаткування нерухомості. Ключовим у розрізі соціальної політики став законопроект, яким пропонується скасувати окремі норми пенсійної реформи.
У травні комуністи фактично не запропонували жодного повноцінного проекту документа, зокрема, з метою врегулювання існуючих проблем в пріоритетній для себе соціально-економічній сфері. Лише 9 з 32 депутатів Комуністичної партії брали участь у підготовці законодавчих ініціатив, зареєстрованих у парламенті протягом місяця. Законопроекти КПУ, які стосуються фінансово-економічних та господарських питань, є суто формальними (про прийняття за основу, відхилення або направлення на доопрацювання законопроектів) і є результатом діяльності Петра Цибенка як голови Комітету з питань соціальної політики та праці і Спірідона Кілінкарова як голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики.
Законопроекти «Свободи», які стосуються питань екології та природокористування, є суто формальними (про відхилення або доопрацювання законопроектів) і стали результатом спільної роботи Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, який очолює Ірина Сех. У сфері гуманітарної політики свободівці зареєстрували 4 законопроекти, переважно націлені на розвиток української книговидавничої галузі. Стільки ж документів свободівців стосується необхідності відзначення на державному рівні окремих свят та пам’ятних дат.
У травні зберігається практика спільного внесення резонансних законодавчих ініціатив представниками трьох опозиційних фракцій (ВО «Батьківщина», «УДАР», ВО «Свобода»). Водночас галузеві та/або політично нейтральні законопроекти реєструються за участі опозиційних та провладних депутатів.
Громадянська мережа ОПОРА — це неурядова, позапартійна і фінансово незалежна всеукраїнська мережа громадських активістів. Ми об'єдналися з метою активізації громадської участі в політичному процесі, шляхом вироблення і впровадження моделей впливу громадян на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування.