Звіти
Як працювали голови парламентських партій у 2020 році
Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала роботу в 2020 році голів політичних партій, фракції та депутатські групи яких представлені в українському парламенті. Аналітики ставили за мету дослідити роботу саме “партійних босів”, які не завжди очолюють власні фракції у Верховній Раді, проте здійснюють безпосереднє керівництво політичними утвореннями. До уваги було взято наступні показники: участь у голосуваннях, реєстрація та проходження законопроєктів, виступи парламентарів, голосування проти лінії фракції та депутатські запити.
Голосування
Найвищі показники участі у голосуваннях (“За”, “Проти”, “Утримався”) у 2020 році має голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко – 76,7% та лідер групи “Довіра” Олег Кулініч – 70,2%. У свою чергу, найгірше виявляли свою позицію під час голосувань Вадим Рабінович (“Опозиційна платформа – За життя”) – 5,7%, Ігор Палиця (“За майбутнє”) – 8,3%, Петро Порошенко (“Європейська Солідарність”) – 13,8% та Юрій Бойко (“Опозиційна платформа – За життя”) – 15,8%.
Якщо розглядати детальніше голосування у розрізі типів, то найчастіше голосували “За” Олег Кулініч – 43,4% та Олександр Корнієнко – 39,9%. Дані парламентарі також є лідерами за показником “Утримався” – 26,6% та 34,4% голосувань відповідно.
Усі лідери партій, як і решта парламенту, не надто охоче голосували “проти”. Але частіше за інших це робили Юлія Тимошенко (ВО “Батьківщина”) – 4,4% та Кіра Рудик (“Голос”) – 2,6%.
Найчастіше не висловлювали свою позицію у сесійній залі (“не голосували”) Юрій Бойко – 79,7% та Ігор Палиця – 67,1%.
А понад 50% голосувань у 2020 році пропустили одразу четверо лідерів політичних партій: Вадим Рабінович – 85,2%, Петро Порошенко – 58,7%, Кіра Рудик – 52,5% та Юлія Тимошенко – 50,4%.
Законопроєктна робота
Кількість законопроєктів, що були розроблені народними депутатами, не може виступати показовим критерієм оцінки ефективності їх роботи. Очевидно, що в законодавчій діяльності базовим підходом має бути якість прийнятих ініціатив та пропозицій, а не їх кількість.
Однак, у той же час законопроєкти, що внесені народними депутатами України, є важливим механізмом відстеження політичної та професійної спрямованості депутата, послідовності його позицій.
Найбільшу кількість законопроєктів у 2020 році зареєструвала голова партії ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко – 96. Лідер партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко подав 59 проєктів законів, Кіра Рудик (“Голос”) – 57, а Олег Кулініч (“Довіра”) – 40.
Набагато менш активними у цьому контексті були Вадим Рабінович – 14 ініціатив, Петро Порошенко та Юрій Бойко – по 10 та Ігор Палиця – 7.
Якщо говорити про успішність проходження законопроєктів, то найбільшою кількістю ухвалених законодавчих ініціатив можуть похизуватися Олександр Корнієнко – 15 (25,4% від поданих) та Олег Кулініч – 10 (25%). Натомість у відсотковому співвідношенні за показником подані / ухвалені законопроєкти у 2020 році лідером є співголова партії “Опозиційна платформа – За життя” Юрій Бойко – 4 з 10 проєктів законів (40%).
Виступи
Одним з найважливіших аспектів діяльності народного депутата є участь в обговореннях питань порядку денного засідань Верховної Ради України. Загалом у 2020 році у стінах Верховної Ради лідери політичних партій виступали 193 рази (загальна тривалість понад 6,5 годин). Найбільша кількість виступів на рахунку Юлії Тимошенко – 63 та Олега Кулініча – 49.
У свою чергу, менше 10 разів виступали: Вадим Рабинович – 9 виступів, Кіра Рудик – 8 та Ігор Палиця – 7.
Депутатські запити
Одним із важливих інструментів депутатської роботи є запит. Народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій із вимогою надати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.
Найактивніше інструментом депутатського запиту користувався Олег Кулініч – 31 запит. Таку активність лідера групи “Довіра” принаймні частково можна пояснити його способом обрання, адже депутат є мажоритарником. А депутати, обрані в одномандатних округах, зазвичай частіше користуються даним інструментом, ніж їхні колеги-списочники.
На рахунку Юрія Бойка 9 запитів, Петра Порошенка – 4, Олександра Корнієнка та Юлії Тимошенко – по 3. Вадим Рабінович виголосив 1 запит.
Не користувались депутатським запитами Кіра Рудик та Ігор Палиця.
Голосування проти лінії фракції
Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала голосування лідерів партій з початку роботи Верховної Ради України IX скликання та виявила, хто з них найчастіше голосує проти лінії своєї фракції.
Серед голів політичних партій Петро Порошенко найменш синхронно голосує із фракцією “Європейської Солідарності”. Показник його голосувань проти лінії фракції складає 59,6%. На другому місці Ігор Палиця – 51,1% та третьому – лідер групи “Довіра” – Олег Кулініч (40,8%).
У свою чергу, найменше у розріз із власною фракцією голосували Юлія Тимошенко – 15,7% та Олександр Корнієнко – 15%.
Отже, значна частина голів політичних партій набагато менш активно бере участь у голосуваннях у сесійній залі, ніж у середньому парламент. Така ситуація, з одного боку, може свідчити про значну завантаженість даних осіб і, як наслідок, потенційно про непріоритетність парламентської роботи для них.
З іншого боку, долучення лідерів партій до реєстрації законопроєктів є важливим меседжем щодо вектору "політики партії" як для депутатів власної партії, так і для власних виборців.
Крім того, голови політичних партій "Слуга народу", "Голос" та "Європейська Солідарність" не є керівниками однойменних фракцій у Верховній Раді, що може свідчити про певне розмежування партійної та парламентської роботи.
Більше дізнатись про те, як депутати голосують за питання, які важливі для тебе, можна на порталі “Вони голосують для тебе” – rada4you.org.
Довідково. Оскільки голова партії “Довіра” не є народним депутатом, у матеріалі наведені показники для голови однойменної депутатської групи.
Показники депутатських запитів та голосування проти лінії фракції наведені за весь час роботи ІХ скликання Верховної Ради.