Звіти

Попередній аналіз політичного компромісу щодо створення парламентських комітетів

Одним із ключових механізмів міжфракційного компромісу стало збільшення кількості парламентських комітетів та відповідно керівних посад. Народні депутати України виявили найбільшу зацікавленість комітетами, предметом відання яких є різні сфери економічних впливів. А от соціального та гуманітарного напрямку виявились не настільки популярними. Такий стан речей яскраво демонструє відсторонення народних депутатів від власних передвиборчих обіцянок, які здебільшого мали соціальний характер.

У результаті, Партія регіонів та її союзники серед  кандидатів-самовисуванців, КПУ мають кількісну перевагу в 19 комітетах і лише у 5 комітетах – опозиційні сили (ВО «Батьківщина», «УДАР»,  «Свобода»).

Партія регіонів отримала керівні посади в найбільш впливових та привабливих для депутатів комітетах. Перелік тих, що очолюють представники опозиційних партій, неповноцінно забезпечує їх контроль за  соціально-економічними процесами.

Міжфракційні перемовини щодо комітетів мали кулуарний характер. Вибір фракціями своїх представників в керівництві комітетів визначався через непублічні домовленості.  Жодна фракція попередньо  не оголошувала свої  наміри щодо цього важливого аспекту парламентської діяльності. Ці обставини можуть негативно вплинути на подальшу суспільну підтримку ініціатив Верховної Ради України. Першочерговим кроком для фракцій повинно стати оприлюднення своєї аргументації щодо  новопризначеного керівництва комітетів. Водночас голови повинні особисто оголосити свої плани щодо подальшої роботи.

25 грудня 2012 року Верховна Рада України утворила 29 комітетів та Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації. За це рішення проголосувало 339 депутатів.  Їх утворенню передувало результативне голосування за внесення змін до Закону України «Про комітети Верховної Ради України», якими були зняті обмеження щодо кількості перших заступників  та заступників голів ^[1].

У порівнянні із Верховною Радою України попереднього скликання, кількість комітетів зросла з 26 до 29. Згідно із ст.5 Закону України «Про комітети Верховної Ради України»  мінімальна кількість членів комітету складає 9 осіб, максимальна – 30. У той же час  при утворенні комітетів парламенту  сьомого скликання ці граничні норми були порушенні.

Розподіл народних депутатів України між комітетами Верховної Ради України

Найбільш популярним серед депутатів Верховної Ради України стали комітети з питань бюджету, аграрної політики та земельних відносин, податкової та митної політики, з паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Найменш привабливими для народних обранців стали комітети з питань інформатизації та інформаційних технологій; культури та духовності; прав людини; національних меншин і міжнаціональних відносин; сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму. Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів був сформований у меншому кількісному складі, ніж це передбачено законом. Не дивлячись на те, що абсолютна більшість депутатів у своїх передвиборчих програмах приділяла велику увагу пенсійному захисту та соціальним стандартам для людей похилого віку, цими питаннями буде займатися усього 7 осіб (див. табл.1).

Партія регіонів, ВО «Батьківщина» та «УДАР» делегували депутатів до усіх комітетів Верховної Ради України. КПУ не матиме представництва у  п’яти комітетах, а ВО «Свобода»  –  одному.

Більшість у парламентських комітетах

Відповідно до порядку проведення засідань комітетів, вони є повноважними за умов присутності більше половини від їх загального складу. Акти комітетів приймаються на засіданнях більшістю від присутніх .

Аналіз персонального складу засвідчує, що у 19 з 29 комітетів Партія регіонів та їх союзники безпроблемно матимуть просту більшість від загального складу. При цьому в 7, у т.ч. найбільш впливових, Партія регіонів одноособово має більшість. Коаліція ВО «Батьківщина», партії «УДАР» та ВО «Свобода» спільними зусиллями можуть домогтися  домінування у 5 комітетах. У 4 – інтереси влади та опозиції приблизно представлені у рівній мірі.

Керівні посади у комітетах Верховної Ради України

Верховна Рада сьомого скликання суттєво збільшив кількість керівних посад у комітетах. За попереднього парламентського складу  при чисельності комітету від 11 до 30 депутатів призначалися голова (1), перший заступник голови (1), заступник голови (1) та секретар (1), при чисельності більше 30 осіб можна було збільшити кількість заступників голови до двох осіб. Нинішня Верховна Рада України зняла це обмеження, а тому в комітетах було створено значну кількість нових керівних посад. До прикладу, у комітеті з питань бюджету призначено два перших заступника та три заступника голови. У комітеті з питань агарної політики та земельних відносин працює два перших заступника та чотири заступника. Подібні ситуації в комітетах, які користуються популярністю серед  депутатів (див. табл.3).

Розподіл керівних посад став політичним компромісом між усіма фракціями. Їх лідери спільно внесли відповідну Постанову на розгляд Верховної Ради України. Найбільшу кількість керівних посад мають Партія регіонів та ВО «Батьківщина». Єдиним позафракційним кандидатом, який очолив комітет, став колишній спікер Володимир Литвин.

Таблиця 3

 Розподіл керівних посад між фракціями та позафракційними депутатами у комітетах Верховної Ради України

Ключовим питанням розподілу керівних посад в комітетах стало питанням призначення їх голів. Не дивлячись на досягнення міжфракційного компромісу, найбільш впливові  комітети відійшли Партії регіонів. Особливо суперечливим стало рішення щодо віднесення комітету з питань бюджету до сфери впливу провладної партії, оскільки парламентська традиція раніше передбачала передачу його до контрольних функцій опозиції.

Партія регіонів очолює такі комітети: з питань аграрної політики та земельних відносин,  з питань бюджету, з питань верховенства права та правосуддя,  з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, у закордонних справах, з питань інформатизації та інформаційних технологій, з питань охорони здоров’я, з питань податкової та митної політики, з питань правової політики, з питань промислової та інвестиційної політики, з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України, з питань транспорту та зв’язку, з питань фінансів та банківської діяльності.

ВО «Батьківщина» головує в комітетах з питань економічної політики, з питань європейської інтеграції, з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, з питань культури та духовності, з питань освіти та науки, з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики, з питань свободи слова та інформації.

Партія «УДАР» головує в комітетах з питань боротьби  з організованою злочинністю та корупцією, з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

КПУ очолює комітети з питань будівництва, містобудування і ЖКГ та регіональної політики,  з питань соціальної політики та праці.

ВО «Свобода» очолює комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської  аварії.

Позафракційний народний депутат України Володимир Литвин очолює комітет з питань національної безпеки та оборони.

Верховна Рада України також створила Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації. До її складу увійшло 17 осіб (Партія регіонів – 6, КПУ – 1,  ВО «Батьківщина» – 6,  «УДАР» – 3,  «Свобода» – 1). Головою комісії став  член фракції КПУ,  його першим заступником – член Партії регіонів,  заступниками – представники ВО «Свобода» та «УДАРу», секретарем став член фракції Партії регіонів.

Політичний компроміс парламентських фракцій щодо комітетів не був одностайним. За даними офіційного сайту Верховної Ради України, у фракції Партії регіонів у голосуванні за відповідну Постанову утримався народний депутат України Володимир Вечерко, у фракції  ВО «Батьківщина» голосував проти Микола Катеринчук, утрималися Володимир Ар’єв, Олександр Бригинець, Роман Ілик. Проти розподілу комітетів голосували позафракційні депутати Віктор Балога, Олександр Домбровський, Григорій Заболотний, Олесь Доній,  Петро Порошенко, Сергій Міщенко.