4:1 на користь депутаток: за рік парламентарки спрацювали краще за колег-чоловіків

Парламентарки Верховної Ради України за рік роботи проявили кращу результативність, аніж колеги-чоловіки за чотирма з п’яти критеріїв оцінки діяльності депутатів. Відповідно до аналізу Громадянської мережі ОПОРА, депутатки були кращими за кількістю виступів,  поданих законопроектів і депутатських запитів, рівнем відвідуваності та відповідальності у процесі голосування.   

Чинне скликання Верховної Ради особливе тим, що у ньому працює найбільша за всі роки незалежної України кількість жінок – 50 осіб, 12,01% від загальної кількості народних депутатів. Нагадаємо, що у першому скликанні Верховної Ради України було лише 13 жінок, однак з того часу представництво жінок у парламенті невпинно зростало – від 2,73% від загального складу у парламенті першого скликання до  9,9% у ВР 7-го скликання. Найбільший показник кількості жінок, що пройшли до Верховної Ради за одномандатними округами, було зафіксовано у 1994 р. - 19 осіб,  у той час як загальна кількість жінок, що потрапляли до парламенту за партійними списками (у 1998 р. 2002 р., 2006 р., 2007 р., 2012 р.) ніколи не була меншою за 20 осіб, а у 2006 р. та 2007 р. становила відповідно 41 та 42 особи.

Тільки дві з нині обраних 50 депутаток Верховної Ради України пройшли до парламенту завдяки перемозі в одномандатних округах (всі зі Львівщини) – це Оксана Юринець від Блоку Петра Порошенка та Ірина Подоляк від Самопомочі.

На кінець листопада 2015 р. найбільше жінок-депутаток нараховує фракція «Блоку Петра Порошенка» (16 депутаток), «Народного Фронту» (12 депутаток) та «Самопомочі» (8 депутаток). Фракція «Батьківщини» має 5 депутаток, «Опозиційний блок» - 3, фракція «Радикальної партії Олега Ляшка» - 3. Позафракційними є Ганна Гопко, Оксана Сироїд та Ірина Суслова, усі троє – обрані до парламенту за партійним списком «Самопомочі». Загалом, «Самопоміч» втратила чотирьох своїх депутатки, порівняно з початком 2015 року. ОПОРА вже писала, що жінки з перших місяців роботи нового парламенту проявили себе активніше, аніж чоловіки. Їхня перевага над чоловіками у низці сфер законодавчої діяльності збереглася  й за результатами року роботи парламенту, який сплив 27 листопада 2015 р.

Льовочкіна – найбільша прогульниця серед жінок-депутаток

По-перше, депутатки частіше відвідують пленарні засідання парламенту, аніж чоловіки (83,4% проти 78,9% середньої відвідуваності за статями відповідно). Такі дані письмової реєстрації. Об’єктивно, не відвідувала засідання депутатка, обрана за списками «Батьківщини» політична ув’язнена Надія Савченко.  В той час, депутатка від Опозиційного блоку Юлія Льовочкіна була присутня лишень на 38% засідань. Дві депутатки – Олена Бойко від Народного Фронту та Наталія Новак від Блоку Петра Порошенка не пропустили жодного засідання.

Дані щодо відвідуваності жінок-депутаток за рік роботи ВРУ

В середньому на кожну парламентарку припадає 46 зареєстрованих законопроектів.

Окрім відвідуваності, депутатки значно активніші від своїх колег чоловіків в законодавчій діяльності та частіше виступають у залі парламенту. Так, результати аналізу ОПОРИ свідчать, що за рік парламентської діяльності жінки зареєстрували 2314 законопроектів (17,45% від загальної кількості законопроектів), виступили 1232 рази (16,24%) та подали 524 депутатських запити (11,45%). Таким чином, у середньому на одну депутатку припадає 46 законопроектів та 24 виступи. Тим часом у середньому на одного депутата-чоловіка припадає - 30 законопроектів і 17 виступів. Однак депутатки підготували, з огляду на середній показник, менше запитів, аніж депутати-чоловіки. Так, на одну депутатку припадає 10,5 запитів, в той час як на депутатів-чоловіків - 11.

Також жінки-парламентарки більш категоричні під час голосування, натискаючи кнопку «проти». За вже складеною традицією, українські депутати неохоче голосують «проти» винесених на розгляд проектів рішень, так само рідко натискають кнопку «утриматися».  Звично високим є показник «неголосування», коли депутати не голосують взагалі – ні «за», ні «проти», ні «утримався», хоча були зареєстровані на засіданні та, вірогідно, фізично присутні у сесійній залі.

Кричуща ситуація з низькою відвідуваністю засідань та ухилянням депутатів від виконання їхнього обов’язку брати участь у голосуваннях призвела до того, що у травні 2015 р. спікер ВРУ Володимир Гройсман ініціював кампанію «Стоп прогульник» та рекомендував народним депутатам голосувати «за», «проти» або «утримався» та наголосив, що опція «не голосував» відсутня і буде прирівняна до прогулу.

Якщо прослідкувати політичні звички у голосуванні депутаток протягом року діяльності Верховної Ради України, то виявляється, що вони більш категоричні та зрозумілі у висловленні своїх політичних позицій щодо тих або інакших питань порядку денного. Так, депутатки у середньому у 7,80 випадків голосують «проти» законопроектів, у той час, коли середній показник голосувань «проти» по усьому парламенту втричі менший - 2,63%. Подібна ситуація і з «неголосуванням»: 50 парламентарок у середньому «неголосували» у 20,38% випадків, по всьому парламенту ж цей показник більший - 37,25% «неголосувань». Серед жінок найбільше ігнорують голосування Юлія Льовочкіна (63,56% «неголосувань»), Тетяна Бахтеєва (51,12%), Наталія Королевська (50,74%).

Для візуалізації звичок у політичних позиціях депутатів під час голосування ОПОРА побудувала інтерактивні графіки. Зокрема вони показують, що у п’яти фракцій лідируючі позиції у голосуванні «проти» мають виключно жінки: Н. Новак, С. Заліщук, І. Климпуш-Цинцадзе, О. Продан, О.Червакова, О. Юринець з «Блоку Петра Порошенка», О. Сотник, І. Подоляк, В. Войціцька, А. Романова з «Самопомочі», С. Войцеховська, Н. Кацер-Бучковська, О. Бойко, О. Масоріна з «Народного Фронту», О. Корчинська, А. Кошелєва з «Радикальної партії Олега Ляшка», А. Шкрум, О. Кондратюк, О. Кужель, Ю. Тимошенко з «Батьківщини». У той самий час, в усіх цих фракціях (окрім «Самопомочі») за кількістю «неголосувань» першість мають чоловіки.

За рік роботи парламенту парламентарки продемонстрували вищі показники дисциплінованості та законотворчої діяльності, на відміну від чоловіків. Вони частіше виступали на пленарних засіданнях та не ухилялися від голосувань «проти». Єдине, в чому поступились депутатки Верховної Ради України колегам-чоловікам – депутатські запити.

Надія Вірна, Олена Рибій

Підготовлено в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.