До яких комітетів нардепи розробляють законопроекти: аналіз ОПОРИ

Беручи до уваги, що однією з функцій комітетів є здійснення законопроектної роботи за окремими напрямками, та виходячи з розуміння того, що головним критерієм членства в комітетах є професійні компетенції народного депутата, ОПОРА проаналізувала співвідношення поданих законопроектів депутатами парламентських фракцій та груп до комітетів, у складі яких вони працюють, а також до інших комітетів. Результати дослідження свідчать про те, що депутати всіх без виключення фракцій розробляють більше законопроектів не до комітетів, до складу яких вони входять, а до інших комітетів.

4 грудня 2014 року Верховна Рада України утворила 27 комітетів та Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації. За це рішення проголосувало 270 з 375 депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.

Станом на лютий 2016 року найбільше депутатів виявило бажання працювати в складі Комітету з питань правової політики та правосуддя (33), у Комітеті з питань податкової та митної політики (32), у Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин (30), у Комітеті з питань бюджету (28). Найменше парламентарів (по 7 осіб) працюють у Комітеті з питань культури і духовності, Комітеті з питань науки і освіти, Комітеті з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, Комітеті з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, а також в Комітеті у справах ветеранів, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю. До складу інших комітетів входить від 8 до 22 народних обранців. 10 депутатів не належать до жодного комітету.

Відповідно до Закону України “Про комітети Верховної Ради України”, комітет – це орган Верховної Ради, який утворюється з числа депутатів для здійснення за окремими напрямами законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання контрольних функцій.

Верховна Рада затверджує кількість комітетів, їх назви та предмети відання. Обрання народних депутатів до складу комітетів здійснюється на основі пропозицій депутатських фракцій, внесених з дотриманням квот, визначених Регламентом Верховної Ради. У Законі “Про Регламент Верховної Ради” зазначено, що квоти розподілу посад голів комітетів, перших заступників, заступників голів, секретарів та членів комітетів визначаються пропорційно від кількісного складу депутатських фракцій (депутатських груп) до фактичної чисельності народних депутатів.

Якщо кількість членів депутатської фракції у Верховній Раді України дорівнює кількості комітетів або є більшою ніж кількість комітетів, депутатські фракції направляють не менш ніж по одному представнику до кожного комітету Верховної Ради України.

Таким чином, депутатські фракції самостійно вирішують яких і скільки депутатів делегувати до складу певного комітету. Зрозуміло, що великі фракції, які нараховують більше 27 членів, мають більше можливостей для маневрів. Вони можуть визначити, які комітети для них є пріоритетними і куди потрібно делегувати більшу кількість осіб. Ті фракції, які мають у своєму складі менше 27 депутатів також можуть обирати, які комітети для них мають важливіше значення, у котрий комітет потрібно делегувати свого представника, а в який нікого не направляти.

На думку Громадянської мережі ОПОРА, головним критерієм членства в певному комітеті повинні бути професійні компетенції депутата, які відповідають предмету відання комітету, а не політична доцільність, зокрема необхідність дотримання квоти чи приватні та корпоративні інтереси певних депутатів або груп впливу. Наявність фахових компетенцій в депутата необхідна для його якісної роботи у комітеті, зокрема для підготовки законопроектів, які стосуються сфери відання комітету та аналізу законопроектів, які потрапляють на його розгляд.

Відповідно до результатів аналізу, найбільшу кількість законопроектів у період з грудня 2014 р. до лютого 2015 р. підготували народні депутати фракцій «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», Радикальної партії Олега Ляшка та позафракційні, найменше – представники депутатських груп «Воля народу» та «Партія «Відродження».

Найбільший відсоток законопроектів, які стосуються сфери відання комітетів, у складі яких вони працюють, підготували депутати фракції «Об’єднання «Самопоміч». Загалом до своїх комітетів членами фракції «Об’єднання «Самопоміч» було підготовлено 172 з 568 законопроектів, тобто 30% від їх загальної кількості. На другому місці з 29% – депутати фракції «Народний фронт», третьому з 30% – «Блок Петра Порошенка». Далі за цим показником йде група «Партія «Відродження» – 22%, «Опозиційний блок» – 20%, ВО «Батьківщина» – 19%, група «Воля народу» – 18%. Найгірший показник у депутатів фракції Радикальної партії Олега Ляшка (16%) та позафракційних (13%). Загалом народні депутати підготували 22% законопроектів до комітетів, у складі яких вони працюють, 78% – до інших комітетів.

Зазначимо, що під час аналізу враховувалася кількість законопроектів, які підготував член фракції самостійно або в співавторстві з іншими депутатами. Наприклад, якщо депутат є членом Комітету з питань національної безпеки і оборони та розробив законопроект, який відноситься до сфери відання даного комітету в співавторстві з 4 депутатами, які є членами інших комітетів, то йому зараховується, що він підготував законопроект до свого комітету, а іншим 4 співавторам – що вони розробили законопроект не до того комітету, у складі якого вони працюють.

Практика підготовки законопроектів у парламенті говорить про те, що в багатьох випадках проект Закону готується групою депутатів. Зокрема, автори можуть бути як членами однієї фракції чи групи, так і представляти різні фракції, бути позафракційними або членами одного міжфракційного об’єднання. Як правило, депутати з різних фракцій включаються до списку авторів, щоб заручитися підтримкою їх фракції під час голосування за відповідний законопроект.

В окремих випадках до списку авторів законопроекту включають усіх депутатів та лідера фракції чи групи. Це робиться з мотивів політичної доцільності або для покращення індивідуальної статистики за кількістю поданих депутатами законопроектів.

Зазначимо, що всі вищезгадані фактори тою чи іншою мірою впливають на статистику розроблених депутатами законопроектів, які відповідають сфері відання комітетів, у складі яких вони працюють.

Таблиця 1. Розроблені депутатами парламентських фракцій та груп законопроекти до комітетів, у складі яких вони працюють, та інших комітетів (грудень 2014 – лютий 2016)

Підготовлено в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.