На Хмельниччині зареєстровано 972 осередки парламентських партій

На Хмельниччині зареєстровано 972 осередки парламентських партій

 

Найбільше партійних організацій різного рівня в області зареєструвало Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (819 осередків), значно менше їх у партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (63), на третій позиції – Радикальна партія Олега Ляшка (29). Партії «Народний Фронт» та «Опозиційний блок» згідно з офіційними документами мають 27 і 26 осередків відповідно, а найменше парторганізацій у регіоні (8) належить Об’єднанню «Самопоміч».

Такі дані навела громадський консультант Громадянської мережі ОПОРА у Хмельницькій області Оксана Банкова 23 травня, під час інформаційного форуму «Стандарти та досвід роботи парламентських партій. Хмельницька область», що відбувся у обласному центрі у рамках програми USAID «РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво».

– Відповідно до інформації Міністерства юстиції, яку ми отримали на запит ОПОРИ, в Україні нині зареєстровано 21058 осередків парламентських партій, 4,4 % з яких зосереджено на Хмельниччині – це шоста сходинка у рейтингу областей, – розповіла консультант.

Водночас велика кількість зареєстрованих осередків ще не є свідченням ефективної роботи. Серед найбільш важливих характеристик якісної партії експерти виокремлюють чіткі ідеологічні принципи, програму, я якій зазначено завдання, цілі та шляхи їх втілення, прозорість у діяльності та фінансуванні, спрямованість на реалізацію інтересів виборців. Однак у сучасних умовах назвати хоча б одну партію, яка б відповідали усім цим критеріям, вкрай важко.

Натомість маємо цілу низку проблем у роботі партій: це насамперед розмаїття «партійних альтернатив» на кожних наступних виборах, погана комунікація з виборцями у міжвиборчий період, непрозорі канали партійного фінансування, «купівля-продаж» партій, надмірна кількість технічних партій та партій, створених «під вибори», непрозорість у поданні інформації про себе (к-сть членів, зміна ідеології, контакти осередків). Усе це призводить до нестабільності партійної системи, дезорієнтації суспільства і зниження довіри до партій.

У непрозорості подання інформації про себе на партійних ресурсах ми мали нагоду переконатися, працюючи над Всеукраїнською мапою контактів приймалень парламентських партій та 198 депутатів-мажоритарників, – зазначила Оксана Банкова. – Дані, розміщені на офіційних сторінках партій у Інтернеті, дуже часто є неповними або неправдивими. Наприклад, вказані на веб-сайті Радикальної партії Олега Ляшка адреси електронної пошти осередків, що діють на Хмельниччині, є недійсними, а за адресою обласної організації «Народного фронту», яку можна знайти на сайті партії, офісу відшукати не вдалося. Не знайшли ми за «пропискою» і представництва територіальної організації «Опозиційного блоку» .

Відповідь на запит консультанта про надання інформації щодо контактів приймалень, який було надіслано на адреси обласних осередків, що їх виборці можуть знайти у відкритому доступі, надали лише дві політичні сили – Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» та партія «Блок Петра Порошенка Солідарність».

Наразі Всеукраїнська мапа контактів приймалень запрацювала на сайті ОПОРИ РАДА (rada.oporaua.org/map/) у тестовому режимі, дані оновлюються та додаються. Наявність такого ресурсу – крок до налагодження комунікації виборців та політичних сил, а отже і до відкритості та прозорості роботи партій.

За коментарями звертайтеся:
Оксана Банкова, громадський консультант Громадянської мережі ОПОРА у Хмельницькій області
тел, +380978073293, email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
(#рада8; #rada8; #opora; #опора)

Довідково:

У 2016 році по всій Україні (у 24 областях та м. Києві) Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій на народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.