Аналіз депутатських запитів мажоритарників Львівщини за півтора року роботи

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала структуру депутатських запитів 12 львівських мажоритарників в розрізі суб’єктів, яким вони адресовані та вирішення проблем округу. Результати показали, що депутати найчастіше звертаються до керівників міністерств і відомств та по-різному використовують цей інструмент у своїй депутатській роботі.

За підсумками півтора року роботи Верховної Ради VIII каденції – період від 27 листопада 2014 по 31 березня 2016 року – львівські мажоритарники  скерували 490 депутатських запитів. Запити, які водночас скеровувалось до кількох відомств рахувався за один запит (унікальні) - 326, тоді як колективні - зараховувалися в актив усім депутатам. У зв’язку з цим виникали певні розбіжності під час зведення показників.

Структура запитів 12 мажоритарників Львівщини зведена у таблиці. З посеред шести суб’єктів звернення найбільше запитів – 253 - було адресовано керівникам міністерств і відомств. Далі по кількості йде уряд – 101, місцеві органи влади – 63, Генеральний прокурор – 60, і найменше Голові Верховної Ради – 12 і Президенту – лише один.

*у першій колонці загальна кількість запитів до суб’єкта звернення, а в другій – кількість унікальних запитів (ті, що не дублюється для кількох суб’єктів)

Серед львівських мажоритарників прослідковується велика розбіжність у показниках активності використання інструменту депутатських запитів. Якщо одні його використовують активно, то інші – епізодично. Перше і друге місце в рейтингу займають Дмитро Добродомов та Ярослав Дубневич, в активі яких 78 та 74 запити відповідно. Найменше  запитів скерувала Ірина Подоляк, на рахунку якої лише 14 запитів. У цілої групи обранців цей показник також відносно низький – Богдан Матківський, Андрій Кіт, Андрій Лопушанський, Олег Мусій, Оксани Юринець та Михайла Бондара. Серед львівських депутатів помітна координація дій між Ярославом і Богданом Дубневичами та Оксаною Юринець, Андрієм Котом та Андрієм Лопушанським, Дмитром Добродомовим, Олегом Мусієм і Богданом Матківським.

Причиною такої строкатості є різниця сприйняття депутатами інструменту запиту у своїй депутатській діяльності. Ті, хто його використовує часто розглядає його як швидкий спосіб донести до адресата суть проблеми та спосіб декларування свого інтересу до якоїсь питання. Часто за допомогою запиту депутат доносить проблему, з якою до нього звернувся виборець. Це не означає, що вона буде вирішена, проте це зручний спосіб задекларувати свою небайдужість. Ті, хто нечасто скеровую депутатські запити пояснює це неефективністю цього механізму через зволікання виконавців.

Керівники міністерств і відомства та уряд є єдиними двома суб’єктами звернення, до яких з достатньо високою активністю зверталися усі 12 львівських мажоритарників. На це вказує графік, на якому зеленими кільцями позначена частота таких звернень. В окремих випадках це також були звернення до Генерального прокурора (Дмитро Добродомов, Тарас Батенко, Володимир Парасюк) та місцевих органів влади (Дмитро Добродомов, Богдан і Ярослав Дубнневичі).

186 з-поміж 490 запитів були скеровані мажоритарниками Львівщини на вирішення проблем свого округу або області. Переважна більшість серед них подавала індивідуальні запити. Найбільше таких у Михайла Бондара, Володимира Парасюка, Тарас Батенка. Лише дев’ять депутатських запитів скеровані за підписом більше аніж двох львівських мажоритарників. Найбільшу кількість об’єднала ідея створення окремої бюджетної програми на 2016-2017 роки для завершення ремонтно-реставраційних робіт будівлі Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької (11 депутатів) та додаткової освітньої субвенції на прохання львівських освітян (10 депутатів).

Першість серед львівських мажоритарників у рейтингу запитів скерованих на вирішення проблем округу/області має Тарас Батенко, в активі якого 30 запитів. Далі ідуть Ярослав Дубневич (23), Богдан Дубневич (22) і Володимир Парасюк (21). Натомість більшість найчастіше долучалися до колективних запитів щодо вирішення загальнонаціональних або політичних проблем.

За коментарями звертайтеся:

У 2016 році по всій Україні (у 24 областях та м. Києві) Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.