Новини

29 листопада 2016 року

Народні депутати готують значну кількість законодавчих ініціатив, однак законотворча продуктивність українського парламенту доволі низька

За дворічними показниками ефективності законотворчої роботи та законодавчої спроможності Верховна Рада VIII скликання виглядає дещо краще за Раду VII скликання, однак поступається парламентам давніших скликань – таким є висновок громадського моніторингу діяльності українського парламенту поточного скликання за 2 роки.

Як зауважила під час брифінгу Громадянської мережі ОПОРА щодо основних підсумків діяльності Верховної Ради України VIII скликання за два роки роботи Ольга Айвазовська, парламент продемонстрував досить низьку продуктивність законотворчої роботи. Так, лише 11% законопроектів із зареєстрованих протягом 2 років, стали законами. Як і за попередніх скликань, Президент і Уряд більш продуктивні в законотворчій роботі, порівняно з депутатами. 81% ініційованих Президентом та 29% урядових законопроектів стали законами. Натомість серед зареєстрованих депутатами законопроектів лише кожен 15-й набув чинності. У розрізі фракцій найменш продуктивними були представники «Опозиційного блоку» (3,6%), а максимальний показник серед колег показали депутати з Радикальної партії (13,8%). Втім, депутати не меншою мірою відповідальні за вироблення поточної політики та оновлення правового поля, ніж Уряд чи Президент, – з 516 законів, прийнятих поточним скликанням, 51% був розроблений депутатами.

«Разом з тим 99 народних депутатів, незважаючи на значну кількість ініційованих законопроектів, продемонстрували нульовий показник продуктивності законотворчої роботи протягом 2 років, – констатує аналітик ОПОРИ Олександр Неберикут. – Антилідерами є представники «Опозиційного блоку» Наталія Королевська (жоден з 97 законопроектів не став законом), Юрій Солод (79 безрезультативних законопроектів), Дмитро Шпенов (69) та позафракційний Євгеній Мураєв (90). Водночас найпродуктивнішими за 2 роки стали – Богдан Онуфрик («Блок Петра Порошенка»), Вікторія Сюмар («Народний фронт») та Гліб Загорій («Блок Петра Порошенка»)».

У цілому жінки демонстрували дещо вищу продуктивність законотворчої роботи порівняно з депутатами чоловіками, а депутати, обрані за списками політичних партій, виявилися вдвічі продуктивнішими за мажоритарників.

Щодо сумісності голосувань у сесійній залі, то найбільшу єдність демонструють «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт» – 96%. Головними союзниками цих фракцій в ході прийняття рішень залишаються їхні екс-партнери по коаліції «Європейська Україна» – Радикальна партія (80%), Об’єднання «Самопоміч» (70%) та ВО «Батьківщина» (60%). Основним антагоністом проурядових фракцій є «Опозиційний блок».

Як було підраховано ОПОРОЮ, 71% всіх чинних законів, зареєстрованих депутатами і прийнятих в парламенті VIII скликання, було розроблено за участі депутатів «Блоку Петра Порошенка», а «Народний фронт» долучився до підготовки 58% чинних законів.

Експерти відзначили, що за 2 роки роботи у Верховній Раді відбулося 6726 голосувань. Немає жодного депутата, який би взяв участь у всіх без винятку голосуваннях під час пленарних засідань. В середньому під час голосувань у Верховній Раді присутні 358 депутатів. Примітно, що окремі депутати проігнорували понад 90% усіх голосувань, а саме Андрій Білецький (показник відвідуваності голосувань – 1%), Дмитро Ярош (3%), Сергій Клюєв (3,2%). У той же час у розрізі фракцій найбільш дисциплінованими є «Народний фронт» (показник відвідуваності пленарних засідань 88%), «Блок Петра Порошенка» (86%) і Об’єднання «Самопоміч» (83%). Разом з тим, – відзначають в ОПОРІ, – цілковито лояльних депутатів не має жодна фракція (показником лояльності депутатів є кількість голосувань, коли позиція депутата збігається з позицією більшості членів фракції). Найчастіше відхиляється від узгодженої позиції у «Блоці Петра Порошенка» Віталій Чепинога (79% неспівпадінь у голосуваннях), в «Народному фронті» Денис Дзензерський (63%), в групі «Партія «Відродження» (по 63%), в «Опозиційному блоці» Ігор Шурма (58%).

Олена Рибій, керівник проекту ОПОРИ у рамках Програми USAID РАДА, розповіла, що з лютого по жовтень 2016 року ОПОРА провела масштабний і комплексний моніторинг діяльності 105 депутатів-мажоритарників. За його результатами були виявлені такі проблеми у роботі українських мажоритарників: недостатнє представництво інтересів виборців у парламенті (низька відвідуваність засідань парламенту та комітетів, невисока активність у відстоюванні своєї позиції шляхом виступу в залі засідань, низький рівень виконання зобов’язань, прописаних у передвиборчих програмах; недостатня кількість запитів та законопроектів, які напряму стосуються найбільш болючих проблем виборчих округів), слабкий зв’язок між народними депутатами та громадянами, недостатня співпраця народних депутатів з представниками місцевої влади, відсутність повноцінного інформування громадян про роботу їхніх депутатів.

Так, за 9 місяців моніторингу ОПОРИ діяльності 105 мажоритарників на пленарних засіданнях Верховної Ради України жодного разу не виголошували свою позицію шляхом виступу 39%, 36% не подали жодного законопроекту, присвяченого проблемам округу/області, 30% не подали жодного запиту, який би вирішував локальні проблеми громади депутата, лише 16% зареєстрованих депутатами законопроектів стосуються передвиборчих програм депутатів. Окрім того, 10% зі 105 парламентарів жодного разу не з’явились у окрузі/області для участі у публічних заходах, 20% народних обранців за цей період не провели прийому громадян. На звернення громадян до своїх депутатів (ініційованих ОПОРОЮ) відповіли 55 народних обранців (52%), з них лише 32 – вчасно та по суті. Ще 27% депутатів, діяльність яких досліджується у рамках проекту, протягом лютого – жовтня жодного разу не взяли участь у роботі місцевої влади. А 12% парламентарів, робота яких досліджувалася, жодним чином не доповідали про свою діяльність громадськості.

Окрім того, експерти ОПОРИ звертають увагу на те, що загалом народні депутати VIII скликання реєструють більше законопроектів, ніж спроможні фізично розглянути, таким чином виникає додаткове навантаження на комітети, Апарат Верховної Ради та фракції. При збереженні означеної динаміки кожних 8 з 9-ти проектів законів, зареєстрованих депутатами в парламенті, не мають перспектив стати законами.

За коментарями звертайтеся:

Олександр Неберикут, 0636286837; Олена Рибій, 0986181911.

Зі звітами Громадянської мережі ОПОРА щодо основних підсумків діяльності Верховної Ради України VIII скликання за два роки роботи можна ознайомитись на сайті rada.oporaua.org:

Підготовлено в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.