Новини
Зміни Чороновол щодо е-декларування перемішали антикорупційну кашу у Раді
Хоча жоден з депутатів у Верховній Раді не підтримав всі законопроекти стосовно антикорупційної реформи, але дванадцятеро робили це послідовно (голосували “за” у 85- 95% разів). Після голосування за поправку Тетяни Чорновол (щодо е-декларування для громадських організацій) ситуація змінилася. Як саме - читайте далі.
Матеріал підготовлено на базі парламентських даних онлайн-сервісу Rada4you.org. У статті використано ілюстрації з парламентської політично-сатиричної абетки #на33букви.
Політика “За антикорупційну реформу”
До антикорупційної політики на сайті Rada4you.org належать законопроекти, які, за висновками експертів “Реанімаційного пакету реформ”, сприяють подоланню корупції в Україні. Усього на цю тему Верховна Рада голосувала 42 рази. Мова іде про голосування за такі законопроекти:
Поправка №12 народного депутата Чорновол Т.М. до проекту Закону про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" (№6172) - прийнято (шкідливий крок для антикорупційної реформи - тут і далі оцінка експертів РПР);
Проект Закону про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" (№6172) - прийнято за основу (шкідливий крок для антикорупційної реформи з огляду на поправку щодо е-декларування для антикорупційних НУО);
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відкритості та доступу до інформації про діяльність Верховної Ради України, її комітетів та народних депутатів України (№1591) - не прийнятий, направлений на повторне друге читання (закон був би корисний для антикорупційної реформи);
Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення державного контролю за дотриманням права на доступ до публічної інформації, захист персональних даних та звернення громадян (№2043а) - проект не прийнято (закон був би корисний для антикорупційної реформи);
Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості діяльності Антимонопольного комітету України (№2102) - прийнято (корисний для антикорупційної реформи);
Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції (№2123а) - прийнято (корисний для антикорупційної реформи);
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції (№2087а) - прийнято (корисний для антикорупційної реформи);
Проект Закону про внесення змін до статті 46 Закону України "Про запобігання корупції" (щодо обсягу декларованої інформації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) (№2879) - прийнято (корисний для антикорупційної реформи);
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції (№2423) - прийнято (корисний для антикорупційної реформи);
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних (№2171) - прийнято (корисний для антикорупційної реформи);
Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості діяльності Антимонопольного комітету України (№2102) - прийнято (корисний для антикорупційної реформи);
Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо накладення стягнення на народного депутата за порушення вимог щодо особистого голосування) (№1895) - прийнято за основу (корисний для антикорупційної реформи);
Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції (№1660-д) - у другому читанні та в цілому - прийнято (корисний для антикорупційної реформи).
Підсумовуючи, можна помітити, що спочатку Рада переважно приймала корисні за оцінками експертів закони для антикорупційної реформи, але наприкінці 2016 року два корисні проекти були не прийняті. І от нещодавно було здійснено два шкідливі кроки для цієї політики.
Детальніше з голосуваннями можна ознайомитися на онлайн-сервісі Rada4you.org.
До і після поправки Чорновол
Як уже зазначалося раніше, антикорупційна реформа впроваджувалася зі скрипом, за кожен із законопроектів голосували неодноразово і не завжди успішно.
Лише 12 народних обранців з усіх послідовно підтримували цю політику (тобто, голосували “за” у 85-95 % випадків).
Жоден з депутатів не підтримував антикорупційну реформу максимально (тобто, ніхто (!) з парламентарів не голосував ствердно у 95-100% випадків).
Голосування за внесення змін до закону “Про запобігання корупції” загалом і за поправку №12 депутатки від “Народного фронту” Тетяни Чорновол ще більше змінило ситуацію.
Ось як виглядав перелік депутатів, які послідовно підтримували антикорупційні законопроекти, до сумнозвісної поправки:
Олександр Абдулін (Фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина")
Наталія Новак (Фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА")
Юрій Дерев'янко (позафракційний)
Олег Осуховський (позафракційний)
Андрій Іллєнко (позафракційний)
Юлій Мамчур (Фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА")
Сергій Лещенко (Фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА")
Гліб Загорій (Фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА")
Олександр Опанасенко (Фракція Політичної партії "Об'єднання "САМОПОМІЧ")
Роман Семенуха (Фракція Політичної партії "Об'єднання "САМОПОМІЧ")
Олексій Рябчин (Фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина")
Костянтин Іщейкін (Фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА")
Себто, двоє від "Батьківщини", п'ятеро - БПП, двоє - "Самопоміч", троє - позафракційні.
А тепер глянемо, як список змінився після. Відтепер тільки 8 депутатів послідовно підтримують антикорупційну політику: Наталія Новак, Андрій Ілієнко, Юрій Дерев’янко, Олександр Абдуллін, Єгор Соболєв, Олександр Опанасенко, Сергій Лещенко, Олег Осуховський.
Отже, випали з дванадцятки:
Юлій Мамчур, (Фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА")
Гліб Загорій (Фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА")
Роман Семенуха (Фракція Політичної партії "Об'єднання "САМОПОМІЧ")
Олексій Рябчин (Фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" )
Костянтин Іщейкін (Фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА")
Натомість додався Єгор Соболєв (Фракція Політичної партії "Об'єднання "САМОПОМІЧ").
Чому так сталося? Голосування за шкідливу (з точки зору експертів) законодавчу ініціативу зменшило персональні рейтинги п’яти нардепів - так, що їх підтримка антикорупційної реформи опустилася нижче 85%. А голосування “проти” підняло до цього рівня Єгора Соболєва, який раніше був дуже близький до того, щоби потрапити до умовної “групи підтримки” антикорупційної реформи.
Тепер у цій групі ми маємо лише двох нардепів від БПП, одного - від “Батьківщини”, одного - від “Самопомочі” та трьох позафракційних. До слова, лише серед останніх не відбулося жодних змін чи ротацій.
Тетяна Чорновол
Про депутатку Тетяну Чорновол, ініціаторку поправки №12, українськими медіа розказано вже багато. Ми додамо свої 5 копійок, проаналізувавши парламентські дані щодо її роботи у Верховній Раді.
Перше, що ми уже озвучували - її ініціатива скоротила групу підтримки антикорупційної реформи у Верховній Раді з дванадцяти до восьми народних депутатів.
Давайте глянемо, що ще цікавого може розповісти про неї сервіс Rada4you.org (пам’ятайте, що ви можете самотужки ознайомитися з профілем депутатки ).
Отже, нагадаємо собі: Тетяна Чорновол представляє фракцію політичної партії “Народний фронт”. Виборці обрали її в Раду за списком партії, і вона є народною депутаткою з листопада 2014 року. Роботу намагається не прогулювати, бо присутня у 93% випадків.
Що цікаво - Тетяна Чорновол ніколи не голосує за державне фінансування партій. У 25% випадків Тетяна Чорновол голосувала проти фракції, себто, не так, як більшість однопартійців.
Не менш цікавою є градація щодо так званих друзів по голосуванню - депутатів, чиї голоси найчастіше співпадають із Чорновол. Перша п’ятірка у цьому конкретному випадку - це тотожність голосувань на 99 %. Так сильно співпадають законодавча поведінка Чорновол із двома представниками “Народного фронту” і трьома - з БПП. Загалом більшість її однодумців, судячи з голосувань у сесійній залі ВРУ, - це “Народний фронт” і Блок Петра Порошенка.
Хто ніколи або максимально не голосує за антикорупційну реформу
Ми говорили про умовних прихильників анктикорупційної реформи, але чи є у Раді переконані противники? Щоб однозначно і категорично завжди голосувати “проти”, то таку позицію не відважився зайняти жоден депутат.
На сервісі Rada4you у політиці “за антикорупційну реформу” є, окрім інших, дві підгрупи народних обранців:
ті, що максимально не голосують(5 нардепів);
ті, що ніколи не голосують (12 нардепів).
До обох груп є певні зауваження.
У першій групі депутати, які теоретично голосують проти антикорупційної реформи або за законопроекти, що для неї шкідливі. Але сюди втрапили нардепи, що голосували за надто невелику кількість законодавчих ініціатив, щоб стверджувати про якусь їх чітко виражену позицію.
У другій групі багато депутатів-прогульників (вони ні за що не голосують, бо рідко з’являються у Раді). Решта з дванадцятки теж не натискали під час голосувань “проти” - вони “не голосують” або “утрималися”.
І група. Максимально не голосують за антикорупційну реформу
У цей перелік попали п’ятеро парламентарів: Оксана Білозір, Федір Бендєженко, Тетяна Ричкова, Владислав Данілін і Юрій Буглак.
Кожного з них важко назвати затятим опонентом боротьби з корупцією. Справа у тому, що усі ці депутати порівняно недавно отримали мандати. Вони не голосували за більшість законопроектів у темі, що нас цікавить, а лише за №6172. Останній через поправку Тетяни Чорновол розглядається як шкідливий для антикорупційної реформи. І, відповідно, депутати, які (з огляду на недовге перебування у Раді) проголосували лише за нього, автоматично відсортувалися у список “максимально проти”:
Оксана Білозір, БПП - у Верховній Раді з травня 2016 року,;
Федір Бендюженко, “Народний фронт” - у Верховній раді з лютого 2017 року;
Тетяна Ричкова, БПП - у Раді з вересня 2016;
Владислав Данілін, “Народний фонт” - у Раді з вересня 2016;
Юрій Буглак, БПП - у Раді з березня 2017.
Тобто, на базі лише цього одного законопроекту не можна стверджувати, що всі п’ятеро проти антикорупційної реформи.
ІІ група. Ніколи не голосують
Ніколи не голосують депутати, які були відсутні або не натиснули ні “за”, ні “проти”.
Ось поіменний список:
Сергій Ларін з Опозиційного блоку (депутат-рекордсмен, “не голосував” щонайменше 6660 разів (дані станом на 13 березня 2017), хоча зазвичай присутній на сесіях);
Леонід Клімов, група "Партія "Відродження", обраний по Одеській області з червня 2015 року, теж зазвичай присутній на засіданнях - просто не голосує за цю політику;
Дмитро Святаш, група "Партія "Відродження", обрано по Харківська область з червня 2015 року, був відсутній приблизно на 40 % голосувань щодо антикорупції, в інших випадках “не голосував”;
Сергій Льовочкін від Опоблоку переважно відсутній на голосуваннях щодо цієї політики, в інших випадках не натискає жодну з клавіш: ні “за”, ні “проти”, ні “утриматися”;
Вячеслав Богуслаєв (група "Воля народу", обрано по Запорізькій області з листопада 2014 року) дуже рідко ходить на роботу, його присутність на засіданнях не перевищує 8,9 %. Водночас, він один з тих, х то максимально підтримує політику декомунізації. Повертаючись до антикорупції,у тих поодиноких випадках, коли Богуслаєв був у Раді під час розгляду антикорупційних законопроектів, він тричі “утримався” і тричі “не голосував”.
Сергій Клюєв з 3 червня 2015 року позбавлений недоторканості на запит Генпрокуратури, переховується від слідства і, вочевидь, тому відсутній на більшості голосувань. Водночас, залишається депутатом, числиться як позафракційний, якого обрано по Донецькій області з листопада 2014 року;
Іван Мирний з Опозиційного блоку тричі “утимався”, шість разів “не голосував”, в усіх інших випадках був відсутній;
Юлія Льовочкіна, Опозиційний блок - у половині випадків відсутня, у решті “не голосує”;
Руслан Богдан з “Батьківщини” - у Верховній Раді лише з кінця 2016 року. Усього за період його депутатства на тему антикорупції було 6 голосувань, на чотирьох він був відсутній і на двох “не голосував”;
Ірина Констанкевич, позафракційна - теж у Раді лише з вересня 2016 року, під час голосування за поправку Чорновол “утрималася”;
Денис Дзензеський з “Народного фронту” (11) та позафракційний Дмитро Ярош (12) просто не ходять на роботу.
Наймасовіша підгрупа - тих, що переважно (тобто, між 60% та 85% ) голосують за антикорупційну реформу (271 депутат).
Ще додамо, що серед мажоритарників найбільше підтримували антикорупційну політику депутати Рівненської області (78%), найменше - Харківської (52%)
Серед фракцій найчастіше за антикорупцйні закони голосували депутати “Самопомочі” (76%) та “Батьківщини(74%), найменше - “Опозиційний блок” (53%), та “Відродження (55%).
Як самотужки відстежувати впровадження антикорупційної реформи
Ситуація з підтримкою антикорупційної реформи постійно змінюється. Аби самотужки відстежувати тему, можна підписатися на оновлення чи вивчити її на ресурсі Rada4you.org. Для цього зайдіть на ресурс, у віконце пошуку внесіть “за антикорупційну реформу” і система переадресує вас до потрібної політики.
Коли ви перейдете на сторінку антикорупційної політики, то одразу побачите розкладку по усіх депутатах.
Кожне фото депутата - клікабельне. Натиснувши на нього, ви зможете дізнатися, як саме депутат голосує за конкретну політику.
Клікнувши на ім’я-прізвище депутата, ви перейдете на особисту сторінку народного обранця.
На цій сторінці є інформація про те, до якої політичної сили нардеп належить, як часто він голосує поти лінії фракції, на скільки ретельно відвідує Верховну Раду, з якого місяця і року набув статусу депутата, які політики підтримує або ні, а також - довідки, як це все обраховується. Якщо перейти за лінком щодо тої чи іншої політики, то побачите список голосувань.
Внизу сторінки є підрозділ “Друзі по голосуванню”. Він показує перелік інших нардепів, чиї голосування співпадають із тим, якого ми досліджуємо.
Окрім уже зазначеного вище, ви самостійно можете дізнатися багато іншого цікавого й корисного про депутатів і їх голосування, скориставшись сервісом Rada4you.org.
Підготувала команда сервісу Rada4you.org Громадянської мережі ОПОРА
*Примітка. Кампанія «IT tools help to monitor elected officials/ІТ-інструменти допомагають моніторити народних обранців» втілюється Громадянською мережею ОПОРА у співпраці з Національним демократичним інститутом міжнародних відносин за фінансової підтримки Уряду Канади.