Новини
Роль прикарпатських мажоритарників у голосуванні за політики, що відповідають економічним пріоритетам їхніх передвиборчих програм
Усі прикарпатські народні депутати-мажоритарники у передвиборчих програмах зазначали, що працюватимуть над вирішенням економічних проблем, зокрема спрямовуватимуть свої зусилля на поліпшення умов для ведення бізнесу, створення сприятливого інвестиційного клімату, підтримку роботодавців тощо. Актуальність цих передвиборчих обіцянок для Івано-Франківщини, де значний рівень трудової міграції, – особливо висока. За допомогою електронного сервісу «Вони голосують для тебе» проаналізуємо основні тенденції щодо того, як депутати дотримуються передвиборчих декларацій, та яка їхня роль під час розгляду парламентом питань, які тематично відповідають передвиборчим пріоритетам.
Лаконічно про стан справ
Брак робочих місць з достойною заробітною платою спонукає чималу кількість жителів Івано-Франківської області до пошуку роботи за кордоном. За даними Міжнародної організації з міграції, у 2008 році Івано-Франківська область перебувала у топі областей з найбільшим рівнем закордонної трудової міграції. На жаль, у вільному доступі немає актуальнішої інформації про рівень закордонної трудової міграції з Івано-Франківської області, але, судячи з висновків цієї ж організації, датованих 2016 роком, під впливом економічної кризи еміграційні настрої українців зростають. У 2015 році Івано-Франківщина була на четвертому місці за кількістю виготовлених закордонних паспортів, що може свідчити про тенденцію збереження високого рівня міграційних настроїв населення. Свіжої інформації про трудову міграцію чи міграційних настроїв жителів Івано-Франківщини знайти не вдалося, але, судячи з маси оголошень про працевлаштування за кордоном і великої кількості агентств зі сприяння працевлаштуванню за кордоном, можна робити висновки про те, що закордонна трудова міграція досі залишається однією з найактуальніших проблем Івано-Франківщини. Зростання трудової міграції і втрата трудових ресурсів визначені стратегічним планом Івано-Франківської області як одна із загроз для розвитку.
Подолати проблему трудової міграції і позбавити громадян необхідності шукати заробіток за кордоном можна шляхом створення в Україні не гірших умов праці і не меншої винагороди за неї. Для цього, мабуть, необхідно законодавчо забезпечити умови для вільного розвитку бізнесу, чесної конкуренції, зменшення тиску державних органів на бізнес та сприятливого середовища для залучення інвестицій. Зрозуміло, необхідність сприятливого бізнес-клімату — це загальноукраїнська потреба, проте на тлі високої трудової міграції – це гостра необхідність для Івано-Франківської області, яка, за даними Державної служби статистики, минулого року посіла 14 місце в Україні за розміром середньомісячної заробітної плати.
У всіх депутатів-мажоритарників з Івано-Франківщини передвиборчі програми містять економічний блок, у них – обіцянки про підтримку бізнесу, створення сприятливих умов для ведення бізнесу і притоку інвестицій, вільну економічну конкуренцію тощо. На базі інформації з інтернет-ресурсу «Вони голосують для тебе» проаналізуємо, як голосують народні депутати з Івано-Франківщини за законотворчі ініціативи, які тематично відповідають економічним пріоритетам їхніх передвиборчих програм.
Що обіцяли під час виборів?
Перш ніж перейти до аналізу, зробимо огляд обіцяного. Олександр Шевченко у своїй передвиборчій програмі декларував, що працюватиме у напрямку залучення закордонних інвестицій для розвитку високотехнологічних виробництв, туризму, сільського господарства, транспорту, комунальної і медичної інфраструктури громад. Михайло Довбенко обіцяв сприяння інвесторам, які створюють робочі місця, та побудову економіки вільної конкуренції. Віктор Шевченко обіцяв створення притоку інвестицій у регіон, унормування бізнес-клімату, державну опіку для тих, хто створює робочі місця, та зменшення податкового тиску на бізнес. Анатолій Дирів і Юрій Тимошенко – демонополізацію економіки, податкову реформу, а також зазначали , що малий і середній бізнес має бути в авангарді економічного розвитку країни. Юрій Дерев’янко декларував створення конкурентних умов у бізнесі, повагу до приватної власності, безперешкодне ведення легального бізнесу та невтручання державних органів у господарську діяльність. Юрій Соловей обіцяв підтримку малому і середньому бізнесові, зазначав, що знає, як розвивати виробництво та залучати інвестиції.
Які пріоритети передвиборчих програм відображені під час голосувань?
Тут не буде оцінки старань депутатів на етапі розробки законопроектів, спрямованих на виконання передвиборчих програм, оскільки зареєстрований законопроект — це не фінальний результат, і на тлі неймовірно великої кількості зареєстрованих законопроектів у нього достатньо примарні шанси на потрапляння у порядок денний, а тим більше на отримання підтримки парламентом. Особливо це стосується індивідуальних законопроектів або законопроектів депутатів, які не входять до парламентської більшості. Тому на основі наявної інформації на сайті «Вони голосують для тебе» проаналізуємо роль івано-франківських народних депутатів у голосуваннях за політики, які вже розглядалися парламентом і визначені пріоритетними в економічному блоці передвиборчих програм.
У 2016 році парламентом були прийняті зміни до Податкового та Митного кодексів, які передбачали створення умов для залучення інвестицій в реальний сектор економіки через індустріальні парки. 71% голосувань прикарпатських мажоритарників були позитивними щодо політики підтримки індустріальних парків. Максимальну підтримку ця політика отримала від Юрія Солов’я, Михайла Довбенка та Юрія Тимошенка (всі шість голосувань «за»). Послідовно голосував за підтримку індустріальних парків Анатолій Дирів, тобто чотири рази голосував «за», та не голосував під час двох голосувань, незважаючи на те, що був зареєстрований. За критеріями оцінки ресурсу «Вони голосують для тебе», Віктор Шевченко переважно підтримував вищезгадану політику, незважаючи на те, що 5 разів утримався під час голосування. Максимально не підтримував запропоновану на розгляд парламенту політику підтримки індустріальних парків Юрій Дерев’янко, голосувавши всі шість разів «проти». Олександр Шевченко жодного разу голосуванням не висловив свою позицію щодо вказаної політики. Попри те що парламентар був зареєстрований на засіданні Верховної Ради, жодного разу участі у голосуванні не брав.
Одностайну максимальну підтримку прикарпатських парламентарів отримав Закон «Про електронну комерцію», який покликаний легалізувати онлайн-комерцію, електронні угоди прирівняти до письмових договорів, легалізувати інтернет-торгівлю і використання електронних грошей. У 2015 році відбулось чотири голосування під час розгляду парламентом вищезгаданої законотворчої ініціативи, і під час них всі прикарпатські парламентарі проголосували «за».
Протягом 2015-2016 років парламент розглядав низку законотворчих ініціатив, що стосуються реформування законодавства про діяльність Антимонопольного комітету задля поліпшення умов ведення бізнесу та залучення інвестицій, забезпечення умов для вільної конкуренції та прозорості діяльності Антимонопольного комітету. Максимальну підтримку серед усіх прикарпатських депутатів-мажоритарників законопроекти щодо антимонопольної реформи отримали від Юрія Тимошенка, який 17 разів голосуваннями підтримав реформу, двічі голосував проти цієї реформи, та попри те, що був зареєстрований на засіданні, не голосував за включення у порядок денний сесії законопроекту щодо визначення органами Антимонопольного комітету України розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Послідовно підтримали антимонопольну реформу Олександр Шевченко, Михайло Довбенко, Анатолій Дирів, Юрій Дерев’янко та Юрій Соловей. Найменшу підтримку антимонопольна реформа отримала від Михайла Довбенка, який не голосував під час 50% голосувань. Серед цих вищевказаних депутатів найбільшу підтримку антимонопольні законопроекти отримали від Олександра Шевченка, який 15 разів голосував за антимонопольну реформу, двічі голосував проти та тричі не голосував. Юрій Соловей теж двічі не підтримав антимонопольну реформу, чотири рази не голосував, тричі утримався під час сигнальних голосувань та один раз утримався під час голосування за прийняття у другому читанні та в цілому законопроекту №2431 (щодо визначення органами Антимонопольного комітету України розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції). У всіх інших випадках Юрій Соловей голосуваннями підтримав згадану реформу. Схожі позиції щодо прийняття у другому читанні та в цілому законопроекту №2431 також у Юрія Дерев’янка, який теж утримався під час відповідного голосування, та Анатолія Диріва, який не голосував за зазначений законопроект. Ці двоє народних депутатів також двічі голосували проти запропонованої на розгляд парламенту антимонопольної реформи, Юрій Дерев’янко не голосував чотири рази, Анатолій Дирів – п’ять разів, всі інші голосування даних парламентарів свідчать про підтримку політики щодо антимонопольної реформи.
Віктор Шевченко на момент розгляду парламентом законотворчих ініціатив щодо легалізації електронної комерції та щодо антимонопольної реформи ще не був обраний народним депутатом.
Прикарпатські мажоритарники переважно підтримують або послідовно підтримують групу законопроектів, які відповідно до рекомендацій Реанімаційного пакету реформ входять до групи «Дерегуляція». Ці законотворчі ініціативи були покликані лібералізувати контролюючі та наглядові функції державних органів, дозвільної системи, підвищити прозорість у діяльності Антимонопольного комітету. За даними ресурсу «Вони голосують для тебе», переважно голосували за економічну дерегуляцію Олександр та Віктор Шевченки, Михайло Довбенко та Юрій Дерев’янко. Олександр Шевченко своїми голосуваннями 24 рази підтримав дерегуляцію в економіці та 29 разів не голосував. Віктор Шевченко проголосував за прийняття за основу законопроекту щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні №5368, а у семи випадках або не голосував, або був відсутній під час голосування. Михайло Довбенко чотири рази голосував проти політики економічної дерегуляції, підтримавши законопроект щодо регулювання виробництва та обігу пива (№2971-д), 33 рази підтримав політику дерегуляції та у 16 випадках був відсутній під час голосування або не голосував, попри те що був зареєстрований на засіданні. Юрій Дерев’янко двічі голосував проти політики економічної дерегуляції, підтримавши згадану законотворчу ініціативу під реєстраційним номером 2971-д, 33 рази голосуваннями підтримав політику економічної дерегуляції і 17 разів не голосував. Послідовно підтримують економічну дерегуляцію Анатолій Дирів, Юрій Тимошенко та Юрій Соловей, проте Анатолій Дирів та Юрій Тимошенко теж голосували проти економічної дерегуляції, підтримавши законопроект щодо регулювання виробництва й обігу пива. Анатолій Дирів 39 разів підтримав своїми голосуваннями дерегуляцію і 11 разів не голосував, а Юрій Тимошенко 46 разів підтримав згадану політику і тричі був відсутній під час голосувань. Жодного разу проти економічної дерегуляції, аналогічно з Олександром та Віктором Шевченками, не голосував Юрій Соловей, який під час 35 голосувань підтримав політику дерегуляції в економіці і не брав участі у 18 голосуваннях.
У 2014-2016 роках парламент розглядав низку законопроектів, які інтернет-ресурсом «Вони голосують для тебе» віднесені до податкової реформи, і судячи з даних голосувань, івано-франківські мажоритарники послідовно підтримують податкову реформу. Максимальну підтримку законопроекти, що стосувались податкової реформи, отримали від Михайла Довбенка, який всі 13 разів голосував «за». Юрій Тимошенко дванадцятьма голосуваннями підтримав податкову реформу та один раз був відсутній під час голосування. Двічі не голосував та один раз був відсутній під час голосування Анатолій Дирів, проте десятьма голосуваннями підтримав реформу податкової системи. Юрій Дерев’янко тричі утримався під час голосування, двічі не голосував, хоча був зареєстрований за засіданні, та вісім разів проголосував за законотворчі ініціативи, що спрямовані на реформування податкової системи. Юрій Соловей десять разів голосував за податкову реформу, один раз відсутній під час голосування та двічі, будучи зареєстрованим на засіданні, не голосував.
Законотворча ініціатива щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг під номером 4496 прийнята парламентом у 2016 році. На думку її авторів, вона дозволить максимально зменшити адміністративні бар’єри під час процедур укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів), зарахування валютної виручки, а також бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що приведе до виведення значного обсягу експорту послуг в легальну площину, збільшення притоку валютної виручки та спрощення ведення підприємницької діяльності для малого й середнього бізнесу. Максимальну підтримку вона отримала від Михайла Довбенка, Юрія Солов’я та Віктора Шевченка, які під час всіх голосувань висловились «за». Юрій Тимошенко, Юрій Дерев’янко та Анатолій Дирів двічі підтримали дану законотворчу ініціативу та один раз були відсутні під час голосування. Переважно підтримував законопроект №4496 Олександр Шевченко, незважаючи на те що двічі не голосував за нього, проте підтримав його під час голосування в другому читанні та в цілому.
Замість висновків
Результати голосувань свідчать про те, що івано-франківські парламентарі в основному беруть участь у голосуваннях за ті питання порядку денного Верховної Ради України, які тематично відповідають зазначеним у передвиборчих програмах економічних пріоритетах. Вони також переважно підтримують голосуваннями законопроекти, що стосуються державної політики у напрямку створення сприятливих бізнес-клімату та умов для залучення інвестицій, яка важлива для Прикарпаття у контексті формування необхідного середовища для розвитку бізнесу, що допомагатиме подоланню проблеми трудової міграції. Проте, аналізуючи участь парламентарів у голосуваннях за питання, які чітко відповідають економічним обіцянкам у їхніх передвиборчих програмах, можна виявити певну розбіжність між передвиборчими деклараціями та пріоритетами під час голосування.
Олександр Шевченко обіцяв, що працюватиме у напрямку залучення інвестицій, але, будучи зареєстрованим на засіданні парламенту, жодного разу не висловився під час голосувань за політику підтримки індустріальних парків, яка, на думку її авторів, повинна підтримати залучення інвестицій в реальний сектор економіки.
Михайло Довбенко у передвиборчій програмі зазначав, що працюватиме над побудовою економіки вільної конкуренції, проте під час голосувань за законопроекти, які можна віднести до антимонопольної реформи, пропустив 50% голосувань.
Анатолій Дирів обіцяв демонополізацію економіки, податкову реформу, але пропустив п’ять з 20 голосувань за законопроекти, які стосуються антимонопольної реформи та три з 13 голосувань за податкову реформу.
Юрій Дерев’янко декларував створення конкурентних умов у бізнесі, проте не брав участі у чотирьох з 20 голосувань за законотворчі ініціативи, що стосуються антимонопольної реформи, попри те що був зареєстрований на засіданні. Невтручання державних органів у господарську діяльність бізнесу парламентар теж обіцяв, проте 17 разів з 53-х так і не висловив своєї позиції під час голосувань за законотворчі ініціативи, що стосуються економічної дерегуляції, пропустивши голосування.
Передвиборча обіцянка Юрія Солов’я щодо підтримки малого і середнього бізнесу достатньо неконкретна. Це не дає змоги визначити, наскільки послідовний чи не послідовний депутат у виконанні передвиборчої програми. Так само складно на тлі інших парламентарів порівнювати послідовність у дотриманні передвиборчих обіцянок Віктором Шевченком, оскільки з моменту набуття депутатських повноважень ще не минуло року. У Юрія Тимошенка найвищий показник участі у голосуваннях за вищенаведені політики. Депутат пропустив приблизно лише 7% голосувань.
Як розбіжність між передвиборчими обіцянками і пріоритетами голосувань під час розгляду питань порядку денного не завжди слід розцінювати голосування «проти» чи «утримався», оскільки запропонована політика може не збігатися з точкою зору депутата. Але якщо парламентар без поважної причини ігнорує голосування за політики, які відповідають основним напрямкам передвиборчої програми, то це може свідчити про розбіжність між обіцяним і реальними пріоритетами в депутатській діяльності або їх зміну.
Матеріал підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.
За коментарями звертайтеся:
Іван Маруняк, координатор Громадянської мережі ОПОРА в Івано-Франківській області
тел.: 063 628 67 68
e-mail:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Моніторинг парламенту | Веб-сайт| Фейсбук | Твіттер
(#рада8; #rada8; #opora; #опора)
Довідково: У 2017 році в 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів для моніторингу відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного аспекту, попередніх показників активності в окрузі.