Новини

За 2,5 роки ВР демонструє низький рівень законодавчої продуктивності: лише 12% законопроектів стали законами

Днями завершилась шоста сесія Верховної Ради, де народні депутати демонстрували різні рівні відвідування, голосування та активності. Громадянська мережа ОПОРА відстежила діяльність парламентарів із листопада 2014 року до червня 2017 року, що становить половину строку українського парламенту.

Законотворча роль депутатів і рівень їхньої політичної відповідальності зростає. Половина чинних законів ініційовані саме депутатами, насамперед двох коаліційних фракцій – «БПП» та «Народний фронт». Третина чинних законів – справа рук Радикальної партії, «Самопомочі» й «Батьківщини». Таким чином, депутати однаковою мірою відповідальні за поточну політику, як Уряд і Президент.

За словами керівника проекту ОПОРИ з моніторингу парламенту в рамках Програми РАДА Анатолія Бондарчука, лише 12% законопроектів, зареєстрованих протягом цього періоду у Верховній Раді VIII скликання, стали законами. «Низький рівень продуктивності законотворчої роботи є інституційною проблемою українського парламентаризму, яка притаманна для усіх скликань Верховної Ради. Проте в цьому скликанні депутати вже ініціювали найбільшу кількість законопроектів, що залишає актуальною проблему законодавчого «цунамі». Між іншим, згідно з нашим моніторингом, народні депутати найменш продуктивні у відношенні 4634 поданих проектів та 344 прийнятих законодавчих актів, що становить лише 7%. Натомість Уряд має показник продуктивності 30% – було ініційовано 756 законопроектів, з яких стали чинними 227. А найбільш продуктивним є Президент з показником у 83%. Головою держави було ініційовано 117 законопроектів, з яких чинними стали 97», – розповів він.

За два з половиною роки діяльності ВР у стінах парламенту не знайшлося жодного депутата, який взяв би участь у всіх без винятку голосуваннях. Усього за цей період депутати 9 938 разів голосували за винесені на розгляд парламенту питання порядку денного. Беззаперечними аутсайдерами є шість народних обранців, які пропустили понад 90% усіх голосувань у Верховній Раді.

Як наголосив керівник проекту, важливо також відстежувати сумісність голосувань: «Варто також зазначити, що показник спільності голосувань фракцій партій «Блок Петра Порошенка «Солідарність» і «Народний фронт» з їхніми партнерами по коаліції ВО «Батьківщина», Радикальна партія Олега Ляшка та Об'єднання «Самопоміч» знизився. Якщо до лютого 2016 року спільність голосувань коаліційних фракцій варіювалась з 55% до 81%, то після виходу трьох фракцій з коаліції показник знизився до діапазону 35% – 67%. Натомість через високий показник неучасті в голосуваннях під час пленарних засідань фракції «Опозиційний блок» та депутатських груп «Партія «Відродження» і «Воля народу» вони не змогли зайняти роль конструктивної опозиції в парламенті, аби більш чітко демонструвати свою політичну точку зору та відстоювати власні ініціативи».

Одним із найважливіших аспектів діяльності депутатів у Верховній Раді є їхня робота в парламентських комітетах. Там, приймаючи рішення, народні обранці повинні керуватися не політичною доцільністю, а показувати фаховість у підготовці та розгляді законопроектів, постанов та інших нормативно-правових актів. Громадянська мережа ОПОРА щороку відстежує рівень прозорості та відкритості їхньої роботи. А також надає комітетам індивідуальні рекомендації  для підвищення публічності.

Аналітик ОПОРИ Андрій Токарський зауважив, що рівень прозорості роботи комітетів Верховної Ради поступово зростає. «На веб-сайтах комітетів публікується більше важливої інформації про їхню роботу (протоколи, стенограми, аудіозаписи). Порівнюючи з аналогічними результатами дослідження, яке проводився у жовтні 2016 року, показники значно покращились. Так, 21 парламентський комітет підвищив загальний результат своєї роботи, три комітети не змінили цього показника і лише у трьох – він знизився», – підкреслив він.

Щодо законотворчої діяльності в рамках роботи в комітетах, то, за словами аналітика, фракції та групи депутатів більше ніж у 70% розробляють законопроекти до чужих комітетів. «Серед народних обранців є навіть такі, що за два з половиною роки роботи серед усіх підготовлених законопроектів не розробили жодного, що стосується сфери відання комітетів, у складі яких вони працюють. До цього списку входять 32 парламентарі. Це говорить про те, що депутати не зацікавлені в підготовці законопроектів до своїх комітетів або не мають для цього необхідних професійних компетенцій. Загалом же найбільше зареєстрованих законопроектів за половину строку ВР стосувалися сфери відання Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – 43,90%. Найменший цей показник у депутатів, які є членами Комітету з питань європейської інтеграції – 1,17%», – зауважив Андрій Токарський.

Як відзначив громадський консультант ОПОРИ Захар Колісніченко, також цікавою частиною моніторингу може стати системне відстеження розподілу субвенцій між регіонами, до яких мають відношення депутати-мажоритарники. «Аналізуючи звітування депутатів-мажоритарників перед виборцями, часто можна натрапити на такий пункт, як «залучені на округ кошти». Найчастіше мова йде про кошти із субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами та між місцевими бюджетами за об’єктами (заходами). Саме за її рахунок фінансується встановлення дитячих майданчиків, нових вікон у школах, проводяться ремонти приміщень, доріг та багато чого іншого, про що теж потім звітують депутати, відзначаючи, що це стало можливим саме за їхнього сприяння», – зазначив громадський консультант.

За словами Захара Колісніченка, процедура розподілу цих коштів не прописана в законодавстві, досить заполітизована і непрозора. «Аналіз переліку об’єктів (заходів), що фінансувалися в 2016 році за рахунок цієї субвенції, показує нерівномірний розподіл коштів між областями і між округами. Тобто не всі депутати можуть хвалитися перед виборцями «залученими на округ коштами». Наприклад, у Львівській області в 2016 році округ №124 позафракційного Олега Мусія отримує майже 60 млн грн; округи №119, 120, 125, 126 – приблизно по 17 млн грн; округ № 121 – 12 млн грн; округи №116, 118, 123 – по 5 – 7 млн грн; а округи №115 позафракційного Дмитра Добродомова, №117 депутатки фракції «Блоку Петра Порошенка» Оскани Юринець і №122 позафракційного Володимира Парасюка взагалі не отримують коштів із субвенції. Чому так відбувається? Наше дослідження наводить на думку, що досить часто цими коштами провладні сили «купують» чи заохочують лояльність депутатів, а ті, у свою чергу, підтримують лояльність виборців свого округу», – підкреслив він.

Таким чином, за результатами роботи половини строку Верховної Ради можна виокремити наступні тенденції:

• Рівень відповідальності за поточну політику з боку народних депутатів усіх фракцій і груп, Уряду та Президента приблизно однаковий, оскільки кожен з них продукував певний відсоток законопроектів, які стали чинними актами.
• У парламенті зберігається низький рівень продуктивності законотворчої роботи та високий рівень законодавчого «цунамі».
• Показник відвідуваності пленарних засідань та засідань комітетів депутатами фракцій та груп варіюється в діапазоні 45% – 86%.
• Через високий показник неучасті в голосуваннях під час пленарних засідань опозиційні політичні сили не змогли виконати конструктивну роль у парламенті.
• Фракції та групи депутатів більше ніж у 70% розробляють законопроекти до чужих комітетів.
• Рівень прозорості роботи комітетів Верховної Ради поступово зростає.

Прес-конференція «Напівмарафон Верховної Ради. Що встигли парламентарі за половину строку?» відбулася 19 липня у Києві за ініціативи Громадянської мережі ОПОРА в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.

До екватору в два з половиною роки парламенту експерти ОПОРИ підготували серію матеріалів про успіхи та невдачі народних депутатів України VІІІ скликання з грудня 2014 року по червень 2017 року. Повні версії текстів читайте за посиланням: http://longread.oporaua.org/napivmarafonvr

За додатковою інформацією звертайтеся:

Катерина Жемчужникова, прес-секретар ОПОРИ

тел.: 066 270 17 13

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#рада8; #rada8; #opora; #опора)

Довідково: У 2017 році в 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів для моніторингу відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного аспекту, попередніх показників активності в окрузі.