Новини

Огляд показників парламентської роботи депутатів-мажоритарників Львівщини

Експерти Громадянської мережі ОПОРА проаналізували показники парламентської роботи 12 народних депутатів з мажоритарних округів Львівської області за перші два місяці сесії.

У лютому 2017 року розпочала роботу шоста сесія Верховної Ради VIII скликання. Згідно календарного плану в лютому та березні відбулося 24 пленарних засідання Верховної Ради. Експерти Громадянської мережі ОПОРА проаналізували протоколи з даними електронної та письмової реєстрації, щоб встановити показник відвідуваності львівських мажоритарників.

Найбільш дисциплінованими є Михайло Бондар (Народний Фронт) і Олег Мусій (позафракційний), які не пропустили жодного пленарного засідання та Тарас Батенко (позафракційний), у якого один прогул з невідомих причин. По два прогули мають Ярослав Дубневич (БПП) і Дмитро Добродомов (позафракційний), три і чотири – Богдан Дубневич (БПП) та Ірина Подоляк (Самопоміч) відповідно. Попри, на перший погляд, низькі показники відвідуваності Богдана Матківського (позафракційний) і Оксани Юринець (БПП) вони пояснюються відсутністю у зв’язку з робочими відрядженнями. Найменш дисциплінованими є Володимир Парасюк (позафракційний), у якого в пасиві 14 прогулів з невідомих причин, а також Андрій Кіт (БПП) та Андрій Лопушанський (БПП), які по дев’ять разів були відсутні за даними письмової реєстрації.

Ще одним показником сумлінності виконання народними депутатами своїх обов’язків є статистика голосувань. Іншими словами це свідчення рівня виконання ними свого прямого обов’язку брати безпосередню участь з голосуваннях – «за», «проти» чи «утриматись» при прийнятті рішення, керуючись власною логікою та мотивацією. Натомість ігнорування участі в голосуванні та відсутність на робочому місці під час голосувань є свідченням неналежного виконання депутатом свого обов’язку.

Протягом лютого і березня поточного року у сесійній залі Верховної Ради загалом відбулося 691 голосування з різних питань. Показник голосування депутата напряму залежить від показника відвідуваності ним пленарних засідань. Надзвичайно високим і найкращим серед львівських мажоритарників є результат Михайла Бондара, який брав участь у 99% голосувань та Олега Мусія – 92%. Ірина Подоляк, Дмитро Добродомов, Ярослав Дубневич, Богдан Матківський і Богдан Дубневич показали середній результат з більше як 450 голосувань і вище (від 68% до 83%). Надзвичайно низькими є показники Андрія Кота, Оксани Юринець, Тараса Батенка, Андрія Лопушанського і Володимира Парасюка. Цікавим є приклад Тараса Батенка, який при одному з найвищих показників відвідуваності брав участь у менш як половині усіх голосувань – лише 43%. Закономірним є результат Оксани Юринець, яка у зв’язку з відрядженнями, брала участь лише у половині голосувань. Замикає рейтинг Володимир Парасюк в пасиві якого 94% проігнорованих голосувань.

У частині законотворчої діяльності, два місяці хоч і занадто короткий період для висновків, проте важлива складова для комплексного розуміння парламентської роботи львівських мажоритарників. Загалом протягом лютого і березня вони долучилися до підготовки 27 законодавчих ініціатив, 22 з яких законопроекти і 5 проектів постанов. У сумі персональної активності кожного з 12 мажоритарників становитиме 38 законопроектів. Проте якщо не враховувати колективну співучасть львівських мажоритарників у кількох з них, то в сумі отримаємо 22 найменування законопроектів. Жоден з них наразі не був розглянутий профільним комітетом, а тим більше – не вносився до порядку денного. По кількох з них є негативний висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради. Ще три законодавчі ініціативи за предметом регулювання мають відношення до вирішення проблем Львівської області. Детальний аналіз законотворчої діяльності львівських мажоритарників буде подано у наступному аналітичному матеріалі.

На завершення аналізу парламентської роботи згадаємо використання інструменту депутатського запиту та виступи депутатів під час пленарних засідань, як спосіб донести до центральних та місцевих органів влади, колег чи виборців якість проблеми чи питання та шляхи їхнього вирішення. Сукупно 12 львівських мажоритарників протягом двох місяців скерували 73 депутатських запити. Серед них є як колективні, так й індивідуальні. Найбільш активно цим інструментом скористались Дмитро Добродомов, Андрій Лопушанських, Михайло Бондар, Ярослав Дубневич, Тарас Батенко і дещо менше – Оксана Юринець та Олег Мусій. Крім цього львівські мажоритарними  38 разів виступали під час пленарних засідань. Найбільше з-поміж усіх брали слово Ярослав Дубневич, Михайло Бондар та Ірина Подоляк. Як вони, так і решта найчастіше це робили під час презентації та обговорення нових законодавчих ініціатив їхнього комітетського профілю або професійної спрямованості.

Підсумовуючи кількісні показники парламентської роботи усіх дванадцятьох мажоритарних депутатів від Львівщини за лютий і березень поточного року можна виокремити двох з них, що виділяються високими показниками з-поміж інших – Михайла Бондара та Олега Мусія. Водночас також виокремилася група з трьох депутатів з найнижчими показниками – Андрій Кіт, Андрій Лопушанський та Володимир Парасюк. Решта львівських мажоритарників з відносно рівними результатами займають проміжні позиції.

За коментарями звертайтеся:

Тарас Радь, Громадянська мережа ОПОРА у Львівській області

032 254 61 63, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#рада8; #rada8; #opora; #опора)

Довідково:

У 2017 році у 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій на народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.