Новини

В Ужгороді презентували мапу, де шукати партії

У четвер, 26 травня, в Ужгороді в рамках інформаційного форуму «Стандарти та досвід роботи парламентських партій» презентовано інтерактивну мапу громадських приймалень партій, що представлені у парламенті, а також приймалень депутатів від мажоритарних округів.

Як розповів громадський консультант Громадянської мережі ОПОРА у Закарпатській області Святослав Бабіля, інформацію, де конкретно працюють приймальні парламентських партій та депутатів-мажоритарників, тепер можна знайти на інтерактивній карті – rada.oporaua.org/map/ . Мапа буде доповнюватися в реальному часі – як тільки стане відомо про роботу приймальні, інформація про це одразу з’являтиметься на карті.

В Закарпатській області сьогодні діють обласні приймальні партій «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Народного Фронту» та «Батьківщини».

Наразі в області не зафіксовано роботи обласних приймалень «Радикальної партії Олега Ляшка», «Опозиційного Блоку» та «Об’єднання «Самопоміч». Представник останньої партії зазначив, що сьогодні громадяни можуть звернутися до них безпосередньо через партійних депутатів місцевих рад, які регулярно ведуть прийом, у тому числі – і в Ужгородській міській раді.

Під час форуму озвучена інформація і про кількість осередків парламентських партій в Україні. Тут лідером є ВО «Батьківщина». Лише на Закарпатті у цієї політичної сили зареєстровано 573 осередки. Для порівняння: у «Блоку Петра Порошенка «Солідарність» сьогодні в області 52 осередки, в «Опозиційного Блоку» – 22, в «Радикальної партії Олега Ляшка» та «Народного Фронту» – по 19 осередків, в «Об’єднання «Самопоміч» наразі зареєстровано 9 осередків.

На інформаційному форумі торкнулися й інших важливих тем – розбудови і діяльності партій, а також державного фінансування політичних сил.

Як резюмував Святослав Бабіля, сьогодні найбільш відчутними негативними тенденціями для розбудови партій є постійні зміни до виборчого законодавства; недосконале законодавство щодо партій та недостатній контроль за дотриманням чинних законів. Негативно впливає на процеси партійного будівництва й низький рівень довіри суспільства до політичних сил, низький відсоток громадян, які готові фінансувати партії, яким вони симпатизують. Відзначається і слабка комунікація між виборцями та партіями. Яскравим доказом останнього є саме те, що наразі на Закарпатті не діють приймальні усіх парламентських партій.

А до позитивних тенденцій можна віднести факт державного фінансування партій, що пройшли до парламенту. У бюджеті цьогоріч на статутну діяльність парламентських політичних сил передбачено 442 мільйони 399 тисяч гривень. За підрахунками ОПОРИ, це коштуватиме кожному українцю приблизно 10 гривень на рік.

Цьогоріч гроші на фінансування діяльності партій розподілені так:

• «Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 126 392 810 грн
• «Народний Фронт» – 124 599 558 грн
• «Опозиційний Блок» – 62 660 630 грн
• «Об’єднання Самопоміч» – 53 852 992 грн
• «Радикальна партія Олега Ляшка» – 42 508 738 грн
• «Батьківшина» – 32 424 675 грн.

Після наступних парламентських виборів державне фінансування отримають і партії, які за результатами голосування набрали більше 2 % голосів виборців.

У кінці форуму представники ОПОРИ  висловили сподівання, що державне фінансування партій допоможе їх діяльності, у тому числі – і налагоджені постійної роботи приймалень. Громадянська мережа ОПОРА інформуватиме виборців про місцезнаходження та графік роботи приймалень .

Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#рада8; #rada8; #opora; #опора)

Довідково:

У 2016 році по всій Україні (у 24 областях та м. Києві) Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.