Новини
Як працювали харківські депутати-мажоритарники у Верховній Раді у червні-липні?
Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала активність депутатів-мажоритарників Харківської області у червні-липні. До критеріїв аналізу депутатської діяльності увійшли: законотворча робота, кількість поданих запитів, виступи та відвідуваність пленарних засідань.
За результатами аналізу було складено загальний рейтинг літньої активності депутатів-мажоритарників, в якому враховано кількість поданих законопроектів, запити та виступи нардепів. Найбільш активними серед харківських депутатів протягом червня-липня були: Анатолій Денисенко, Євгеній Мураєв, Олександр Кірш та Віктор Остапчук. Народні депутати Віталій Хомутиннік, Володимир Кацуба та Дмитро Добкін, навпаки, взагалі не проявляли жодної активності.
Відвідуваність пленарних засідань, розглянута окремо, показала, що з 14 нардепів лише Олександр Біловол відвідав усі засідання у червні-липні. Найбільше засідань пропустили Євгеній Мураєв та Валерій Писаренко.
Законодавчі ініціативи
Протягом червня-липня за ініціативою народних депутатів Харківщини було зареєстровано 25 законопроектів та 2 проекти постанов. Найбільш активними законодавцями виступили Євгеній Мураєв – 6 законодавчих ініціатив та Олександр Кірш – 5. Віктор Остапчук зареєстрував 4 законопроекти, Дмитро Шенцев – 3, Анатолій Гіршфельд та Олександр Біловол подали до розгляду по 2 законодавчі ініціативи. Володимир Мисик зареєстрував 1 законопроект, а Валерій Писаренко та Дмитро Святаш ініціювали по 1 проекту постанов. Найменш активними були народні депутати Віталій Хомутиннік, Анатолій Денисенко, Володмир Кацуба та Дмитро Добкін, які не підготували жодного законопроекта.
Найактивніший законодавець Євгеній Мураєв самостійно ініціював 5 законопроектів і лише 1 у співавторстві. 2 законодавчі ініціативи було подано на розгляд в Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності: проекти Законів про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про декларування валютних цінностей та іншого майна) та про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо встановлення заборони здійснення кредитних операцій з нерезидентами, які мають офшорний статус). Ще 3 самостійних ініціативи мажоритарника стосувались правової політики та правосуддя, законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, податкової та митної політики. Так, народний депутат запропонував до розгляду проекти Законів про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо забезпечення права на звернення про перегляд судових рішень Верховного Суду України), про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо незастосування давності в разі ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування), про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання навчання та підвищення кваліфікаційно-професійного рівня працівників). У співавторстві з Вадимом Рабіновічем Євгеній Мураєв зареєстрував законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення перейменування географічних об'єктів за результатами громадських слухань або загальних зборів територіальних громад.
Народний депутат Олександр Кірш підготував 5 законопроектів. Усі ініціативи подані у співавторстві. 2 законодавчі ініціативи направлені на вирішення питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства: проект Закону про комерційний облік комунальних послуг та проект Закону про Єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги. Також Олександр Кірш став співавтором законопроекту про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", який має на меті підвищити видатки Міністерства культури України на фінансову підтримку Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М.В.Лисенка. Спільно з іншими депутатами О. Кірш звернувся із пропозиціями внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації валютних операцій для сприяння інвестиціям та експорту та внесення змін до деяких законів України (щодо організації діяльності Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, інших державних органів та уповноважених державою суб'єктів господарювання з метою приведення їх до чинної Конституції України).
Впродовж двох місяців, червня та липня, депутат-мажоритарник Віктор Остапчук зареєстрував 2 законопроекти з власної ініціативи та 2 у співавторстві. Самостійно депутат запропонував внесення змін до Закону України "Про вищу освіту", згідно з якими документи про вищу освіту державного зразка для осіб, які завершують навчання за рахунок коштів державного бюджету, мають виготовлятися за рахунок коштів державного бюджету, а для осіб, які завершують навчання за кошти фізичних або юридичних осіб, вартість документів про вищу освіту має включатися у вартість навчання. Також було запропоновано доповнити Закон змістом про те, що підключення вищих навчальних закладів до Єдиної державної електронної бази з питань освіти є безкоштовним. Народний депутат приділив увагу і транспортним питанням: за його ініціативи зареєстровано проект Закону про внесення змін до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" щодо підприємств та установ, які розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції. Спільно з іншими народними депутатами В. Остапчук підтримав необхідність внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" (щодо збільшення видатків Міністерства культури України на фінансову підтримку Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М.В.Лисенка) та внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" (щодо збільшення видатків медичної субвенції для фінансування закладів охорони здоров'я, що входили до сфери управління Міністерства інфраструктури України).
Парламентар Дмитро Шенцев підготував 3 законопроекти у співавторстві. Він став співавтором законопроекту про оперативно-розшукову діяльність, який регулює процедури оперативно-розшукової діяльності. Також народний депутат підтримав проект Закону про розвиток сільського господарства та сільських територій в 2017 - 2022 рр. (інтегральне село) та проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розвитку сільського господарства та сільських територій.
Народний депутат Анатолій Гіршфельд став співавтором 2 законопроектів, направлених на вирішення питань екології. Мажоритарник разом з іншими депутатами ініціював проекти Законів про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування розміщення побутових відходів) та про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо використання деяких видів екологічного податку).
Серед 2 законодавчих ініціатив Олександра Біловола є 1 самостійна: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про культуру" щодо вимог до керівника державного чи комунального закладу культури, в якому викладено основні вимоги до освітнього рівня претендентів на посади керівників закладів культури та окреслено критерії відбору. У співавторстві народний депутат підготував проект Закону про внесення змін до Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (щодо запровадження душпастирської опіки в сфері охорони здоров'я).
Нардеп Володимир Мисик впродовж двох літніх місяців подав до розгляду 1 законопроект у співавторстві з Дмитром Шенцевим та іншими депутатами – проект Закону про оперативно-розшукову діяльність.
Депутати-мажоритарники Валерій Писаренко та Дмитро Святаш ініціювали по 1 проекту Постанови. Самостійний проект Постанови, підготовлений Валерієм Писаренко має на меті затвердити відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди (3 грудня 2022 року). Дмитро Святаш, у власному проекті Постанови вимагає скасування рішення Верховної Ради України від 31 травня 2016 року про прийняття в другому читанні та в цілому як закон проекту Закону України про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів.
Народні депутати Віталій Хомутиннік, Анатолій Денисенко, Володмир Кацуба та Дмитро Добкін не ініціювали проектів Законів чи Постанов протягом червня-липня.
Запити
Згідно зі ст. 15, п. 1 Закону «Про статус народного депутата України» народний депутат має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. За період червень-липень 2016 року депутати-мажоритарники Харківщини скористалися такою можливістю: загалом нардепи подали 10 запитів.
Найбільше запитів до різних установ підготував нардеп Анатолій Денисенко – 8 депутатських запитів. 2 з них було подано до Міністерства соціальної політики України. Ці запити стосувалися питань виконання Державної цільової соціальної програми оздоровлення та відпочинку дітей і розвитку мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку на період 2017 року, вдосконалення механізму надання житлових субсидій та посилення соціального захисту окремих категорій громадян. 1 запит було спрямовано у декілька інстанцій: Міністру з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Міністру соціальної політики, Міністру внутрішніх справ України – запит про врегулювання питання видачі довідок внутрішньо переміщеним особам для відновлення виплати пенсій. Також нардеп звертався до Кабінету Міністрів України із проханням покращити соціальний захист населення в умовах підвищення цін і тарифів на комунальні послуги та зняти обмеження у виплаті пенсій для працюючих пенсіонерів, що є інвалідами ІІІ групи загального захворювання, або переглянути у бік збільшення базу оподаткування. Окрім цього, народний депутат подав індивідуальний запит до Міністерства освіти і науки України щодо забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх шкіл.
Народні депутати Дмитро Шенцев та Віктор Остапчук підготували по 1 депутатському запиту. Так, Дмитро Шенцев звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням врегулювання проблемних питань обліку внутрішньо переміщених осіб та приведення у відповідність нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, які врегульовують питання соціальних виплат та реєстрації місця проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб. Віктор Остапчук подав депутатський запит до Кабінету Міністрів України з проханням повідомити, в які терміни Урядом планується проведення ремонту автомобільних доріг Харківської області, які потребують термінового ремонту або знаходяться в аварійному стані (автомобільна дорога смт. Борова – Першотравневе – Чернещина Борівського району Харківської області, автодорожній міст через річку Сіверський Донець м. Ізюм, частина дороги М-03 в м. Ізюм, ділянки м. Чугуїв – м. Ізюм, м. Ізюм – кордон Харківської та Донецької областей).
Депутати-мажоритарники Валерій Писаренко, Олександр Кірш, Дмитро Святаш, Віталій Хомутиннік, Володимир Мисик, Олександр Фельдман, Володимир Кацуба, Дмитро Добкін, Анатолій Гіршфельд, Олександр Біловол, Євгеній Мураєв не скористалися правом депутатського запиту впродовж червня-липня.
Виступи
Кожний народний депутат має право виступу під час обговорення законопроектів з власним коментарем чи може звернутися до колег із пропозицією або зверненням, яке стосується різних питань згідно з Регламентом Верховної Ради України.
Впродовж червня-липня з усіх 14 депутатів-мажоритарників Харківщини лише Анатолій Гіршфельд використав депутатське право виступу під час пленарного засідання. Народний депутат виступив із коментарем до проекту Закону про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (щодо підтримки літакобудівної галузі). А. Гршфельд позитивно оцінив запропоновані законопроектом зміни, але зауважив, що документ потребує розширення на інші галузі промисловості і подальшого доопрацювання.
Відвідуваність пленарних засідань
Один з найголовніших показників роботи народного депутата – відвідуваність пленарних засідань – фіксується за допомогою письмової та електронної реєстрації. Щоб письмово зареєструватися, депутат особисто пред’являє своє посвідчення та ставить підпис у спеціальну відомість біля столу письмової реєстрації перед сесійною залою. Така процедура унеможливлює реєстрацію депутата помічником, чи іншим депутатом. Натомість, електронна реєстрація передбачає реєстрацію шляхом вставлення картки у систему голосування та підтверджує наявність депутата безпосередньо на робочому місці.
Усі засідання протягом червня-липня відвідав Олександр Біловол, як за електронною, так і за письмовою реєстрацією. Найменше засідань пропустив Анатолій Денисенко: 18 з 19 відвідувань за електронною реєстрацією та 21 з 22 за письмовою. Народні депутати Віктор Остапчук, Анатолій Гіршфельд, Віталій Хомутиннік, Олександр Кірш та Володимир Мисик мають середні показники відвідуваності.
Велика різниця між письмовою та електронною реєстрацією зафіксована у мажоритарників Дмитра Шенцева, Володимира Кацуби та Дмитра Добкіна. Так, Дмитро Шенцев має 17 відвіданих засідань за електронною реєстрацію і лише 7 за письмовою, 15 з 22 засідань за письмовою реєстрацією пропущено з невідомих причин. Володимир Кацуба 18 разів був зареєстрований на пленарних засіданнях за допомогою електронної системи, проте письмово він зареєструвався лише 4 рази, інші 18 – відсутній з невідомих причин. За електронною реєстрацією Дмитро Добкін був присутній на 17 засіданнях, у той час, як письмово депутат зареєструвався лише 1 раз і має 21 пропущене засідання за письмовою реєстрацією з невідомих причин.
Половину і менше засідань як за письмовою, так і за електронною реєстрацією відвідали народні депутати Олександр Фельдман та Дмитро Святаш. Олександр Фельдман протягом червня-липня був зареєстрований 11 з 19 разів за допомогою електронної системи і 9 разів письмово. За письмовою реєстрацією депутат має 13 пропущених пленарних засідань з невідомих причин. Дмитро Святаш відвідав 9 засідань за даними електронної системи. Такі ж показники зафіксовані і за письмовою реєстрацією – 9 відвіданих засідань, 13 пропущених з невідомих причин.
Найбільша кількість пропущених засідань зафіксована у народних депутатів Євгенія Мураєва та Валерія Писаренко. Нардеп Євгеній Мураєв за червень-липень 5 разів зареєструвався в електронній системі та 7 у письмовій формі. За даними письмової реєстрації на 15 з 22 засідань депутат був відсутній з невідомих причин. Валерій Писаренко відвідав лише 3 засідання за даними електронної реєстрації та 4 рази зареєструвався письмово. 18 з 22 засідань за письмовою реєстрацією депутат пропустив з невідомих причин.
Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер
(#рада8; #rada8; #opora; #опора)
Довідково:
У 2016 році по всій Україні (у 24 областях та м. Києві) Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.