АРТУР

Артурові 16 років. Він вчиться в училищі. Про себе розповідає з посмішкою – веселий і добрий. Захоплюється відеозйомкою та монтажем роликів. Далі бачить себе в інституті, до якого вже почав готуватися.

Ще два роки тому його майбутнє було не таким ясним. У 14 років хлопець потрапив під суд.

Артур згадує, наслідки того, що накоїв, зрозумів коли вже було порушено кримінальну справу

Так, мабуть починається більшість «поганих» підліткових історій. Весела компанія, випивка, і вже ніхто й не згадає, хто тоді запропонував «покататися». Хлопці вибрали перший-ліпший припаркований автомобіль. Артурові тоді випало стояти «на шухері». На краденій машині їздили всю ніч. На ранок хлопців впіймала міліція.

Артур згадує, наслідки того, що накоїв, зрозумів коли вже було порушено кримінальну справу. Стаття – викрадення автомобіля групою осіб. Далі був півторарічний судовий процес.

Йому загрожувала колонія для неповнолітніх. Але суддя зважив на пом’якшувальні обставини і призначив умовне покарання.

Артур каже: пробаційна програма – це найкраще, що могло з ним статися в тих обставинах. Два з половиною роки хлопець відвідував спеціальний Центр для молоді, що має конфлікт із законом.

- Якби я тоді потрапив в колонію, все було б інакше. Я б точно не виправився. І не знаю, яким би я звідти повернувся.

ЩО ТАКЕ ПРОБАЦІЯ

З серпня 2015 року в Україні набув чинності Закон «Про пробацію». Йдеться про систему роботи з засудженими, які не перебувають за ґратами. Це нагляд, соціально-виховні програми, громадські або виправні роботи. Мета таких заходів – не покарати, а перевиховати і запобігти новим злочинам в майбутньому.

Що передбачає Закон «Про пробацію»

Особлива увага в законі приділяється пробації неповнолітніх. Справами підлітків віком від 14 до 18 років займається кримінально-виконавча інспекція разом зі службами у справах дітей. Їхнє завдання – забезпечити щоб підлітки, які мають конфлікт з законом, здобули освіту, пройшли спеціальні програми на зразок «керування емоціями» чи «керування гнівом».

Крім того, інспекція має готувати досудову доповідь про обвинуваченого. Для цього вивчає вплив криміногенних факторів на підлітка та рекомендує судді заходи, які допоможуть конкретно цій дитині. Це дозволяє суду не формально підходити до винесення вироків у справах неповнолітніх. Однак на сьогодні норма досудової доповіді не застосовується через нечітко виписану процедуру.

ЩО СКАЗАТИ ДИТИНІ, ЯКУ ВСІ ВВАЖАЮТЬ ПРОБЛЕМНОЮ

В Центрі відвідування для дітей, які перебувають в конфлікті з законом працюють з трьома категоріями підлітків. Це ті, які вже мають вироки суду, ті, справи яких якраз перебувають на розгляді у суді, та підлітки, які ще нічого не вчинили, але потенційно належать до груп ризику, розповідає керівниця Центру Ірина Лущак.

Навчання підлітків часто відбувається через гру

Тут створена максимально домашня атмосфера – кухня з чаєм та печивом, канапи для відпочинку, комп’ютери. Можна прийти поговорити з психологом. Можна просто посидіти в інтернеті.

Раз на тиждень відбувається двогодинне групове заняття, але сам центр відчинений щодня, і сюди можна вільно приходити.

Пані Лущак розповідає, що діти спочатку ставляться недовірливо і навіть вороже до того, що хтось збирається їх “вчити життю” чи “виправляти”. Але вже через кілька занять - приходять з задоволенням.

- Ми їх розуміємо, ми їх підтримуємо, і приймаємо такими якими вони є. Немає значення, що вони зробили і коли. Немає значення, як до цього ставляться інші люди, адже суспільство їх найчастіше засуджує, а друзі  відвертаються, – продовжує пані Ірина.

Зараз Центр відвідує дев’ятеро підлітків. Усі – хлопці. Більшість – через крадіжки. Але про скоєне з підлітками тут говорять тільки коли ті самі захочуть розповісти. А ще – тут ніколи не порівнюють дітей одне з одним:

- Єдине, що ми практикуємо – це порівняння тебе з тобою. Вчора ти був гіршим – а сьогодні ти кращий, - підсумовує пані Лущак.

ДІТКИ ЧИ ДІДЬКИ? ЯК НЕ ПЕРЕБОРЩИТИ ІЗ ПОКАРАННЯМ

Ще один документ, розроблений для захисту прав неповнолітніх – законопроект про гуманізацію системи правосуддя. За ним судові засідання у справах неповнолітніх слухаються в закритому режимі, якщо протилежного не хоче сам обвинувачений. Слідчі, які ведуть справи, мають успішно пройти підготовку з питань прав дітей. А при проведенні слідчих дій має бути присутній представник неповнолітнього, педагог або психолог.

Засідання у справах неповнолітніх слухаються в закритому режимі, якщо протилежного не хоче сам обвинувачений

Авторка цього документа, народна обраниця від БПП Ірина Луценко, пояснює - дотепер в Кримінальному процесі для неповнолітніх було дві основні можливості покарання. Перша - це штраф.

- Але якщо дитині 14–16 років, і вона не працює, то за неї платять батьки. А як заставити дитину відчути, що саме вона має нести відповідальність за свої вчинки?

Так само, на думку парламентарки, до підлітків лише в крайньому разі можна застосовувати покарання у вигляді позбавлення волі.

- Бо хто виходить з тюрми? Виходить сформована особистість, ображена на державу, на суспільство, на однолітків, – пояснює вона.

Ірина Луценко, пояснює – дотепер в Кримінальному процесі для неповнолітніх було дві основні можливості покарання - це штраф і позбавлення волі

За даними депутатки, після виходу з тюрми, в підлітків в 50% трапляються повторні злочини.  Тому серед пропонованих законопроектом нововведень – до неповнолітніх зможуть застосувати такий вид покарання як домашній арешт. Але – не більше п’яти місяців. Можуть також обмежити дозвілля або встановити вимоги поведінки, як додатковий захід.

ЩО В МІН’ЮСТІ ПОЧИНАЮТЬ, В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ ЕКСПЕРИМЕНТ

Втілювати нові принципи роботи з підлітками ще до прийняття законодавчої бази почали в Івано-Франківську. Тут реалізують проект від Канадського уряду. Як наслідок, Івано-Франківський міський суд сьогодні єдиний в Україні має спеціалізовану залу для розгляду справ неповнолітніх.

Насамперед, з неї викинули клітку, де зазвичай утримують арештованих підсудних. А для судді, прокурора і підлітка облаштували єдиний трикутний стіл.

Івано-Франківський міський суд сьогодні єдиний в Україні має спеціалізовану залу для розгляду справ неповнолітніх

- Так усі сторони справи - в рівних умовах, – пояснює суддя Лев Кишакевич. – І я бачу, що підліткам так легше відкритися, пояснити свої дії, коли ніхто не дивиться на них згори.

Ще одною особливістю тут є ізольована кімната з відеозв’язком, звідки можна допитувати неповнолітніх учасників процесу, якщо є така необхідність. Наприклад, це може бути допит жертви зґвалтування чи свідка злочину, який боїться перетинатися з обвинуваченим. Така кімната – теж є звичною практикою закордоном. А тепер – є і в Україні.

-  Наш досвід доводить свою ефективність. У нас майже немає повторних правопорушень, які б скоювали підлітки, – розповідає суддя. – Але, на жаль, ми не бачимо, щоб нашими напрацюваннями хотіли користуватися і впроваджувати скрізь в Україні.

В суді є ізольована кімната з відеозв’язком, звідки можна допитувати неповнолітніх учасників процесу

Втім, в українському Мін’юсті переконують, пробація буде одним з пріоритетів комплексної реформи пенітенціарної системи. Просто поки що Закон про пробацію  ще взагалі не втілювався, каже заступниця міністра Наталія Севостьянова:

- На це не виділялися ще гроші, – пояснює вона.

Водночас, пілотні програми, такі як в Івано-Франківську, стають приводом для того, щоб суспільство оцінило переваги пробації. Найкраще свідчення її ефективності, – наголошує Севостьянова, – те що 99% дітей, які пройшли пробаційні програми не скоюють повторні злочини.

А ЯК В КАНАДІ. ДИТИНА – ПОНАД УСЕ

У Канаді законодавство щодо неповнолітніх правопорушників за майже 100 років його історії змінювалося лише двічі. Останній перегляд відбувся в 2003 році, коли прийняли Акт кримінальної юстиції для молоді.

Новий закон мав вирішити проблему суддівських зловживань, коли підлітки потрапляли за грати за незначні порушення, запустити програму запобігання злочинам та реінтеграції зловмисників, що відбули покарання.

Базовий принцип закону – до підлітків як менш зрілих особистостей, які більше піддаються впливові, ніж дорослі, має застосовуватися окреме, лояльніше законодавство.

В Канаді розкриття інформації про неповнолітніх правопорушників або жертв вважається кримінальним злочином

Нововведенням стали так звані позасудові процедури. Їх рекомендується застосовувати у випадку, якщо підліток вперше скоїв правопорушення, однак не вдався до насильства. Є шість видів позасудових процедур. Поліцейський може вирішити, що правопорушення незначне і не вимагає ніяких дій. Далі йде попередження, коли правопорушнику роз’яснюють, чому його дії незаконні. Більш серйозна форма – застереження, коли поліція або прокуратура про порушення повідомляють окремим листом чи викликають підлітка та його представника до відділку для роз’яснювальної роботи. Можливе також направлення на програми, які допомагають молоді уникати скоєння злочинів. Але обов’язковою є згода підлітка.

Якщо вище перелічені заходи не ефективні, до неповнолітнього можуть застосувати такі позасудові санкції як волонтерська робота, компенсація жертві, відвідування спеціалізованих програм. У випадку незгоди чи ігнорування справу передають до суду.

Статистика 2010 року підтвердила ефективність таких заходів – з моменту прийняття Акту кількість справ щодо підлітків знизилася із 77 до 57 тисяч. Суттєво також змінився показник при винесенні вироку: в 1999 році 63% підлітків визнавали винними, в 2010 цей показник складав 42%.

В Канаді розкриття інформації про неповнолітніх правопорушників або жертв вважається кримінальним злочином. Можливі винятки тільки, якщо підліток отримав «дорослий» вирок, це необхідно для його розшуку і затримання або ж він сам наполягає на такому розкритті. Доступ до кримінальних записів можуть отримати тільки юристи впродовж обмеженого часу з моменту скоєння злочину.

Аби заохочувати інновації в роботі із підлітками Міністерство юстиції спільно із поліцейськими профспілками заснували нагороду, яку отримують поліцейські за роботу із молоддю, яка має проблеми із законом.

На сьогодні саме Канада активно долучається до впровадження реформи з пробації та кримінальної юстиції для неповнолітніх в Україні.

- Першим результатом, який ми спостерігали в Канаді було скорочення кількості дітей, які потрапляли до місць позбавлення волі. Так само ми сподіваємося побачити це в Україні, хоча очевидно, для цього потрібно буде щонайменше кілька років, – вважає експертка канадського проекту Гейл Стідс. 

RE:Форма – це спільний проект Громадянської мережі ОПОРА, Громадського телебачення, Першого національного телеканалу і Програми USAID РАДА. У щотижневій програмі ви дізнаєтеся про те, працюють чи не працюють прийняті парламентом реформаторські закони і як аналогічні реформи реалізувалися у інших країнах. Через серію репортажів з різних регіонів України ми покажемо вам успішні зразки реалізації новоприйнятих норм, дізнаємося, де і чому вони пробуксовують та адресуємо проблемні питання безпосередньо до парламентарів.