ОПОРА: У жовтні депутати переймались фінансами та господарством
У жовтні 2013 року українські парламентарі зареєстрували 335 законопроектів і постанов. У тематичному ж розрізі абсолютна більшість проектів нормативно-правових актів прямим чином не стосуються зобов’язань України в рамках підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Левова частка документів виражає поточні партійно-політичні інтереси чи програмні засади фракцій та окремих депутатів. Громадянська мережа ОПОРА продовжує відслідковувати та аналізувати законотворчу активність народних депутатів Верховної Ради VII скликання.
Депутати Партії регіонів зареєстрували 93 законопроекти та постанови, ВО «Батьківщина» - 72, комуністи – 30, ВО «Свобода» - 24. Найменш активними у жовтні в законотворчості були депутати з фракції «УДАР» та позафракційні – по 11 ініціатив. 94 міжфракційних законопроектів та постанов було долучено до загально парламентського доробку. Проте таку статистику необхідно сприймати враховуючи чисельність фракцій.
Депутати Партії регіонів найбільше переймалися фінансового-економічними та господарськими питаннями, зокрема розподілом коштів Державного бюджету і внесенням змін до Податкового кодексу України. Зокрема, депутати переймалися питаннями пільг, збільшенням державних видатків, введенням нових податкових стягнень, збільшенням розмірів адміністративних штрафів та ін. У галузі оборонної політики і охорони здоров’я було зареєстровано, відповідно, лише 1 та 4 формальних постанови. Питання екології і природокористування залишилися поза увагою народних депутатів.
Питання бюджетної та податкової політики найбільше цікавили й депутатів ВО «Батьківщина». Значну увагу члени фракції «Батьківщини» приділили сфері політики та державного управління. Жодного законопроекту у сфері оборони, охорони здоров’я та екології, не було зареєстровано депутатами ВО «Батьківщини».
Економічні питання були основними і в законотворчому порядку денному свободівців, які, зокрема, спрямували свої зусилля на врегулювання проблем в сфері державних закупівель, орендної плати за землю, захисту прав споживачів і прозорості власності на нерухоме майно. Значна частина законодавчих ініціатив також стосується оголошень про відзначення свят чи пам’ятних дат (Проект постанови про відзначення 930-річчя міста Броди Львівської області, Проект постанови про відзначення 130-річчя від дня народження Ольгерда Бочковського, Проект постанови про відзначення 60-річчя подвигу героїв Кенгірського повстання).
Комуністи поряд з господарськими проблемами (житлово-комунальний сектор) в своїй законотворчій роботі традиційно не оминули увагою соціальні проблеми, зокрема питання забезпечення прав та привілеїв робітничого класу. Головними проблемами, які потрапили в поле зору законотворців КПУ стали регулювання роздрібного продажу алкогольних напоїв, пива та тютюнових виробів; примусова реалізація житла у зв’язку із заборгованістю за оплату житлово-комунальних послуг; порушення законодавства про працю при працевлаштуванні; соціальний захист працівників підприємств з видобутку уранової руди.
Натомість депутати фракції «УДАР» переймалися не стільки економічними проблемами, стільки питаннями правосуддя та боротьби з корупцією (укладання договорів поруки, сплата судового збору в адміністративному судочинстві, звільнення суддів за порушення присяги), а також сферою політики та державного управління (гарантування прав фракцій ставити запитання членами КМУ під час години запитань до Уряду, внесення змін до календарного плану сесії з метою ухвалення євроінтеграційних законів).
Найбільш пріоритетною для позафракційних депутатів була економічна та господарська проблематика. Резонансною законодавчою ініціативою позафракційних депутатів став проект Анжеліки Лабунської щодо можливості лікування засуджених осіб за кордоном.
У жовтні зберігається практика спільного внесення резонансних законодавчих ініціатив представниками трьох опозиційних фракцій (ВО «Батьківщина», «УДАР», ВО «Свобода»). Вони пропонували ввести в законодавство поняття «індивідуальна амністія» та розширити повноваження Верховного Суду України. Одним із традиційних пріоритетів співпраці депутатів всіх фракцій стала розробка проектів Постанов Верховної Ради України про відзначення пам’ятних дат.
Детальніше
Громадянська мережа ОПОРА — це неурядова, позапартійна і фінансово незалежна всеукраїнська мережа громадських активістів. Ми об'єдналися з метою активізації громадської участі в політичному процесі, шляхом вироблення і впровадження моделей впливу громадян на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування.