Відео
Кому дістанеться майно корупціонерів? RE:ФОРМА
Як управляючи арештованим майном заробити для держави мільйони?
Як вдалося зберегти Межигір’я після втечі його колишнього власника?
Хто відповість за розкрадене майно на арештованих об’єктах?
Пшонка може вимагати відшкодування збитків через розграбований будинок
Колишній Генеральний прокурор Віктор Пшонка може вимагати відшкодувати збитки, завдані через розграбування його будинку в Гореничах. Про це заявив екс-заступник Генерального прокурора Віталій Касько в інтерв’ю програмі RE:Форма, присвяченій системі управління арештованим майном.
Касько пояснив, що на будинок Пшонки в Гореничах накладено арешт, а це значить, що правоохоронні органи мали б описати арештоване майно і забезпечити йому збереження і охорону.
«Сам Пшонка, який до цього часу не є засуджений може спокійно звертатися до суду і вимагати відшкодування заподіяних йому збитків. І держава буде змушена їх відшкодовувати», - вважає Касько.
Касько нагадав, що для управління таким майном було створено Агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
«Це приміщення чудово би здавалося в оренду, за цілком адекватні гроші. Звичайно, я не думаю, що варто було б залишати інтер’єр, не кожному б це сподобалось. Але держава отримувала б мінімум 50 тисяч на місяць при найгірших розкладах, які бюджету не зайві,» - вважає він.
Як виглядає Межигір’я без Януковича
З моменту втечі Віктора Януковича з України минуло майже два з половиною роки. Журналісти програми RE:форма побували в колишній резиденції і побачили як живе і приймає туристів колись найзакритіший український маєток.
Життєзабезпеченням резиденції займається громадська організація на чолі з комендантом “Межигір’я” Денисом Тарахкотеликом. У лютому 2014-го Денис був активістом “Автомайдану” і зайшов на територію комплексу одним з перших. Разом з іншими активістами чоловіки почали охороняти тутешнє майно.
Місячне утримання резиденції обходиться в півтора мільйони гривень. З Державного бюджету резиденція не фінансується. Усі гроші збирають з відвідувачів. Вхід коштує 50 гривень. Для студентів і пенсіонерів - 20. У будній день Межигір’я відвідує близько 200-500 туристів, у вихідний - до 2500.
Над підтриманням комплексу в належному стані працюють близько 200 людей. Це охорона, прибирання території, озеленення, піклування про тварин.
Тварин тут не поменшало. Навіть навпаки, напередодні сюди привезли двох лам і чотирьох віслюків. Добудували додатковий вольєр для страусів. Ті не схоже, щоб сумували за старим господарем - гуляють і несуть яйця. Єдина біда, каже комендант, вони безплідні - у страуса-самця не вистачає тестостерону.
Землі Межигір’я суд повернув державі ще в 2014-му. Будинки - досі належать Януковичу і фірмі Танталіт. Вони - під арештом.
Окремо можна замовити екскурсію в знамениту «Хонку». Тут відвідувачів супроводжує охорона, в будинку досі багато коштовностей, а охочих забрати на пам’ять цінний сувенір не бракує, - каже Тарахкотелик.
Агентство з управління активами зможе розпочати роботу тільки наступного року
Агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів може реально розпочати виконувати свої функції не раніше, ніж через рік. Про це заявив в інтерв’ю програмі RE:Форма голова Конкурсної комісії з обрання голови Агентства Андрій Стельмащук.
Зараз конкурсна комісія проводить відбір кандидатів на посаду голови Агентства, розповів Стельмащук. Цей конкурс планується завершити до середини вересня. Далі кандидатуру має затвердити прем’єр-мімістр. Це, за розрахунками Стельмащука, може відбутися в жовтні.
“Розуміючи фронт робіт, які перед цією людиною стоятимуть – створити команду, організаційну структуру Національного Агентства, реалістично говорити, що Агентство може розпочати свою повноцінну роботу не раніше ніж через рік, - сказав Стельмащук.
Верховна Рада проголосувала за створення Агентства в листопаді 2015 року. Це було однією з вимог Європейського Союзу на шляху до безвізового режиму.
автор: Наталія Тарасовська
RE:Форма – це спільний проект Громадянської мережі ОПОРА, Громадського телебачення, Першого національного телеканалу і Програми USAID РАДА. У щотижневій програмі ви дізнаєтеся про те, працюють чи не працюють прийняті парламентом реформаторські закони і як аналогічні реформи реалізувалися у інших країнах. Через серію репортажів з різних регіонів України ми покажемо вам успішні зразки реалізації новоприйнятих норм, дізнаємося, де і чому вони пробуксовують та адресуємо проблемні питання безпосередньо до парламентарів.