Відео
RE:ФОРМА. Митниця здорової економіки
"RE:Форма" – це спільний проект Громадянської мережі ОПОРА, Громадського телебачення, Першого національного телеканалу і Програми USAID РАДА. У щотижневій програмі ви дізнаєтеся про те, працюють чи не працюють прийняті парламентом реформаторські закони і як аналогічні реформи реалізувалися у інших країнах. Через серію репортажів з різних регіонів України ми покажемо вам успішні зразки реалізації новоприйнятих норм, дізнаємося, де і чому вони пробуксовують та адресуємо проблемні питання безпосередньо до парламентарів.
Українська митниця десятками років входить до трійки найбільш корумпованих органів в державі. Таку оцінку відомству ставить сам бізнес, який змушений мати справу з надуманими перевірками та інспекторами-хабарниками. Умов для процвітання корупції тут не бракує - відсутність прозорого декларування, велика кількість регулюючих органів, різні ставки розмитнення на різних митницях, низькі зарплати.
За даними Світового Банку в Україні оформлення документів на експорт та перетин кордону займає 122 години – це більше 15 робочих днів. Ще більше часу забирає імпорт – 27 робочих днів. Для розвинених країн середній показник складає два та півтора дня відповідно.
Цього досягли за рахунок електронного документообігу та скорочення дозвільних документів. Митник має можливість перевірити всі необхідні дані в єдиній базі і максимально швидко пропустити товар.
Український митний кодекс нібито й теж передбачає електронне декларування, але наразі не існує ні єдиної бази даних, ні обов’язковості цієї процедури. Тому експортер може застрягнути на будь-якому етапі перевірки: радіологічному, фітосанітарному, екологічному контролі, сертифікаційній службі..
Зробити роботу митниці ефективнішою Україна обіцяла в першу чергу Європейському Союзу, в рамках Угоди про асоціацію. Електронне декларування, принцип «єдиного офісу», скорочення процедур – ці пункти також виписані в Стратегії розвитку «Україна 2020».
Відкритий простір або митниця по-одеськи
Першу спробу зламати старі правила робить Одеса. В приміщенні Морського вокзалу вже триває ремонт. Очільниця місцевої митниці Юлія Марушевська планує відкрити тут новий великий митний простір, за принципом «єдиного вікна»:
- Але не такого «єдиного вікна», як у нас завжди, що пройди тут, а потім ще у ветеринарів, а потім санітарів. Зараз в нас «єдиних вікон» – штуки чотири.
На меті в Марушевської – об’єднати послуги усіх дотичних служб, які має проходити бізнес в одному місці. За приклад взяли грузинський досвід – чотири митні коридори. Якщо питань не виникає – усе оформлення має тривати 15 хвилин у «зеленому» коридорі. Коли виникають питання щодо документів – компанія потрапляє у «жовтий» коридор. Тут з паперами працюють аналітики. «Синій» – коли є сумніви щодо вантажу, але очевидних підстав його затримувати немає. Тоді підприємця пропускають, але митниця і податкова залишають за собою право перевірити долю вантажу пізніше. «Червоний» коридор – коли товар потребує перевірки.
- Наш інспектор отримує на свій планшет повідомлення, де розташований вантаж, виїжджає туди на місце. При відео-спостереженні він все догляне. Клієнт зможе онлайн подивитися, як це відбувається, - пояснює механізм перевірки авторка проекту.
Для того, щоб все запрацювало, Марушевська запропонувала натати Одеському експерименту статусу пілотного проекту. Відповідний законопроект наразі вивчатиме парламентський комітет. Але, чекати на ухвалення документа в Одесі не збираються. Пояснюють – при бажанні, усе можна втілювати і за чинним Митним кодексом. Свій відкритий простір тут планують запустити вже до кінця весни. Ініціатива має спростити життя бізнесу, але очевидно, не усуне глибших проблем на митниці.
Депутат: Через митницю проходить ще один бюджет
Сьогодні закони в Україні не забороняють розмитнювати товари на будь-якій з регіональних митниць. Відколи на одеську митницю прийшло нове керівництво – всі любителі сірих схем перекочували на Київську митницю, розповідає член Комітету митної і податкової політики Тетяна Острікова. Причому, відбувається це в спрощеному режимі, без оглядів та експертиз, і сам товар фізично залишається в Одеському порту.
Депутат також пояснює популярні митні схеми на прикладі імпорту мобільних телефонів.
- Є телефон за 300 гривень, а є за 30 тисяч. Ви завозите телефон, який коштує 300 гривень, а вам кажуть – середньозважена ціна тисяча, і тому ми тобі піднімаємо митну вартість. Не хочеш, щоб піднімали – заплати.
Підсумовуючи власну роботу, Острікова визнає – в 2015 році у митній сфері не відбулося жодних реформ. Відтак в тіні – сотні мільйонів гривень.
- Є думка, що через митницю проходить ще один тіньовий бюджет, - констатує вона.
Не такий поганий закон як його виконання – експерт
Чинний Митний кодекс України – досить прогресивний, і дозволяє проводити усі митні процедури по-чесному, вважає голова Комітету з митної справи Громадської ради при Мінфіні Герман Тасліцький.
Експерт переконаний, Найбільші ризики корупції – людський фактор і непритаманна митниці функція наповнення бюджету.
- Для більшості країн митниця не є тим органом, що збирає гроші. У розвинених країнах вона дає 5-15% загальних надходжень, а в Україні доходить до 50%. А коли митниця займається невластивими для себе функціями, то основні завдання - контроль товарів і захист державної території - не виконуються. Бо постає питання: взяти податок і пропустити, те що пропускати не можна. Або ж не пропустити. Але й не взяти податок.
Втрачати потік у майже половину надходжень бюджету Кабінет Міністрів не хоче. А доти митниця зберігає безліч корупційних ризиків. І чи не єдиний варіант мінімізувати їх зараз – усувати вплив людського фактору. Це і має на меті впровадження електронних автоматизованих баз, принцип «єдиного вікна» і відкриті дані про усі тарифи і ставки.
А як у них. Грузія
Грузія радикально реформувала свою митну службу після 2004 року. Вона перетворила її на структуру західного типу, де головне завдання - не наповнювати бюджет, а контролювати товари та захищати внутрішнього виробника.
Парламент Грузії ліквідував 16 митних тарифів, залишивши тільки три базові: нульову ставку для більшої частини імпорту, 5 та 12 відсотків - для товарів сільського господарства і будівництва.
Кількість документів, необхідних для експорту та імпорту зменшили з 54 до 3 чи 4, залежно від ситуації. Логічним було і скорочення контролюючих органів.
Зі свого боку, Міністерство фінансів Грузії зробило акцент на електронному декларуванні. Подані декларації почала аналізувати і розподіляти на ризики автоматизована система даних.
Надійні постачальники ідуть «зеленим» коридором. Це мінімальна перевірка, яка займає 5-10 хвилин. Клієнти «синього» коридору теж не проходять ретельних перевірок, однак вони мають бути готові до аудиту вже після розмитнення.
У «жовтому» коридорі митники детально перевіряють документи, а в «червоному» інспектори оглядають і самі товари. Однак, навіть в останньому випадку максимальна тривалість перевірки не перевищує одну годину.
Завдяки реформуванню митниці Грузія змогла створити стабільну, прогнозовану систему, де бізнес замість перейматися корупційними ризиками, робить те, що вміє найкраще – заробляє гроші.